Производство и сертификация Yerba Mate

[Cebador]

За даними Національного інституту жерби мате (INYM), кількість зібраного зеленого листя падуба в провінціях Місьйонес і Коррієнтес з січня по вересень 2014 становить 730.600.000 кг. Це на 40 мільйонів кг більше за торішній урожай. Підкреслюється, що запаси були б іще більшими, якби не зливи, через які чимало листя пообпадало на плантації впродовж зимового періоду. Позитивно вплинуло на розширення виробництва й підвищення ціни на жербу. Офіційна вартість кілограма сировини після первісного обсушування спочатку зросла з 0,90 до 3,60, а тепер коливається в межах 4–4.20 песо/кг.

Це чудова новина, проте останній фактор зовсім не додає оптимізму...

[DIaMONd88]

Риб’ята є привід радіти! Повідомляє misionesonline:

Урожай жерби мате 2014 року є найбільшим у історії

За даними Національного інституту жерби мате (INYM), кількість зібраного зеленого листя падуба в провінціях Місьйонес і Коррієнтес з січня по вересень 2014 становить 730.600.000 кг. Це на 40 мільйонів кг більше за торішній урожай. Підкреслюється, що запаси були б іще більшими, якби не зливи, через які чимало листя пообпадало на плантації впродовж зимового періоду. Позитивно вплинуло на розширення виробництва й підвищення ціни на жербу. Офіційна вартість кілограма сировини після первісного обсушування спочатку зросла з 0,90 до 3,60, а тепер коливається в межах 4–4.20 песо/кг.

Що ж, будемо сподіватися, що поліпшення на території жерба-житниці дійсно відбулося, й нам перепадуть ласі контейнери.

[DIaMONd88]

Новини з ботанічної царини. Доволі захопливі й цікаві. Адаптував, як удалося, за допомогою гугл-перекладача. Хто поглиблено вивчає іспанську й має бажання задіяти свої знання - може дослідити першоджерела й запропонувати виправлення та доповнення.

Отже.

Аргентинські вчені виявили гени жерби

Фахівці INTA, Conicet і UNaM описали транскриптом жерби мате. Це досягнення дозволить отримати більш врожайні сорти, стійкі до зовнішніх несприятливих чинників та хвороб [прим.: е-е-е... вони хоч не будуть генно модифікованими?! Нам така жерба не потрібна!].

Науковці з вищезгаданих закладів описали транскриптом жерби (Ilex paraguariensis). Виявилося, що він налічує 32.355 генів і 12.551 ізоформу (вараіцій генів), які беруть участь у клітинному метаболізмі. Результати дослідження нещодавно були опубліковані в журналі PLoS ONE>>.

За словами Умберто Деба з Інституту овочівництва Центру сільськогосподарських досліджень INTA, відкриття дозволить поглибити знання про харчові властивості жерби мате, її антиоксидантну, омолоджувальну,  протизапальну і антимутагенну дію [прим.: ага, значить не генно модифікована ]. Окрім того, нові дані, каже вчений, дозволять чіткіше виокремити молекулярні маркери, відомості про ліпідний обмін, генетичну мапу для визначення біологічних і агрономічних характеристик та економічну користь падуба.

"У Місьйонес налічується близько 2000 га плантацій жерби, і в цьому регіоні це найпоширеніший вид виробництва", - сказала Розана Бубілло, спеціаліст INTA Cerro Azul. І продовжила: "Падуб - багаторічна культура. На те, щоб визначити стать рослини, оцінити її цикл розвитку, потрібно до десяти років. Після цього періоду можна ініціювати дослідження з селекції та культивування, спрямовані на поліпшення органолептичних характеристик рослини".

*Джерело* 

[sao007]

так и есть. против монополистов не попрешь( их многочисленные фин. и орг. преимущества перед крестьянами, надеюсь перечислять не нужно?....) в сухом остатке: витрины "разносолов" - это мисьонес, а в байресе не знают и половины тех марок, которые мы здесь обсуждаем.

[DIaMONd88]

а вот что касается мелких производителей, то  наверное в 90% случаев залог их выживания - это поиск ниши и удача. Американские, европейские, корейские и пр. "органики"(в смысле любители оной))), энтузиасты( помните чудесный контейнер от экомате?) и хоть какие еще варианты для продажи. у того же МЭРа кроме обычных холщовых мешков были, на любителя, бумажные предложения с непривычной палитрой. кроме того старик сыпал йербу и для многих сторонних брендов(где-то здесь было фото образцов)

Тобто, можна з упевненістю сказати, що дрібні виробники здебільшого грають на значно вужчу цільову аудиторію, не гребуючи змінами зовнішнього вигляду пачок? Ну нехай, ринок диктує мімікрію, це нормально. Виходить, замовникам сировини цікавіше закуповувати жербу в своїх упаковках і рекламувати-розкручувати її як "ексклюзив"? Невже це легше й прибутковіше?

[sao007]

если вкратце, то на данном этапе увлечения, ты преувеличиваешь многие вещи из мира йерба-индустрии. это нормально и это, так или иначе, проходили все. задавая здесь вполне логичные вопросы по части маркетинга, просто понимай, что это безусловно справедливо для западных продуктов и, если речь о йербе, больших компаний закрывающих внутренний аргентинский рынок...а вот что касается мелких производителей, то  наверное в 90% случаев залог их выживания - это поиск ниши и удача. Американские, европейские, корейские и пр. "органики"(в смысле любители оной))), энтузиасты( помните чудесный контейнер от экомате?) и хоть какие еще варианты для продажи. у того же МЭРа кроме обычных холщовых мешков были, на любителя, бумажные предложения с непривычной палитрой. кроме того старик сыпал йербу и для многих сторонних брендов(где-то здесь было фото образцов)

[DIaMONd88]

да обычная упаковка. какой вариант закажут, такой и напечатают. немножко смешно по поводу фейка: производитель-то мельче не придумаешь...кто о нем знает, кроме односельчан и буйных амеро-европейских органиков?)

Тоді з точки зору маркетингу це якось дивно. Кожен бренд привчає споживачів реагувати на власні упаковки, як Павлов привчав свою собаку реагувати на подразники. Пачку змінюють лише в тому разі, коли потрібно оновити інтерес покупця до товару. У такому разі в рекламах починають розказувати про свіжу круту упаковку з купою захисних шарів і високим рівнем герметичності.

Виникає запитання: кому, як не замовникам з інших країн (яких у пості вище я назвав "регіональною продукцією"), цікаво замовляти жербу в іншій упаковці? Мене якось такі дії відволікають і трохи насторожують. Наприклад, пересипки "Тукана" і "Анни Парк" в іншу "оригінальну" тару, що здійснює "Ecomate". Де підтвердження, окрім "чесного слова", що той "Тукан" і "Анна Парк" відповідають прототипу?

От форум говорить у сусідній темі про кардинальні зміни в смаку "Піпоре". Так "Піпоре" упаковки не розмножує, тож вирахувати, кому висувати претензії, неважко. А якби на ринку було два, три, чотири види його пачок? Тоді б усі матемани шукали шило в сіні, згадавши і про регіональних замовників, і про фейки, правда вже не з легкою усмішкою, а іронічною й обуреною посмішкою. А так, забанили "Піпоре" і все

До того ж, якщо "производитель-то мельче не придумаешь...кто о нем знает, кроме односельчан и буйных амеро-европейских органиков", то тим більше, який сенс йому змінювати упаковку? Це воно треба, маленькому підприємству паритися про зміну пачки? Засипали в картонову коробку без розпізнавальних позначок, продали - і всі раді. Мовляв, і так нормально.

[Cebador]

Гм, я вже хочу продегустувати цю маловідому марку. А виготовляє її, виявилося, й не такий уже й підпільний бренд. Навіть навпаки - "Establecimiento Imhof S.R.L.". А-я-яй, так це ж виробник знаної "Буен Дії" ("Buen Dia")! Окрім цієї лінійки, він також продукує і вищезгадану "Misionense". А ще... Щось дуже пачка нагадує... здогадайтеся яку пташку (див. прикріплений файл "brasita de fuego").

Тема плавно переходит в "Ларису Иванну"  
я прочитав это тоже захотел её  

[DIaMONd88]

Давно мене цікавила тема про те, які саме перевірки проходить вже розфасована жерба. Натрапив на сайт цікавого, але маловідомого бренду під назвою "Misionense". І де це його виготовляють? Важко здогадатися, чи не так?

Так от. Хоч цей бренд і не розповсюджений, але виробник хвалиться міжнародним стандартом якості ISO 9001, який дістався його жербі. Щоб отримати право малювати притаманний цьому стандарту значок на пачках, траву на спеціальній апаратурі перевіряють за такими основними показниками: вологість, вага, зовнійшній вигляд і склад мольєнди. Виробник обіцяє постійну якість смаку.

Гм, я вже хочу продегустувати цю маловідому марку. А виготовляє її, виявилося, й не такий уже й підпільний бренд. Навіть навпаки - "Establecimiento Imhof S.R.L.". А-я-яй, так це ж виробник знаної "Буен Дії" ("Buen Dia")! Окрім своєї відомої лінійки, саме він і продукує вищезгадану "Misionense". А ще... Щось дуже пачка нагадує... здогадайтеся яку пташку (див. прикріплений файл "brasita de fuego")?

[DIaMONd88]

а вот канчада на складах аквантадоры:

Саму канчаду, правда, ми тут не побачимо. Бо канчада - це грубо порізаний падуб після термообробки. А от процес витримки (естасіонам'єнто), який ми обговорюємо в відповідному розділі>>, тут показано.

[Drinker]

а вот канчада на складах аквантадоры:

[DIaMONd88]

Свіжий ролик від INYM про виробничий процес жерби мате. Цікаво, що мішки з канчаде проштрикують для перевірки спеціальною колбою (це можна побачити на 3:12). А ще тут показано різницю в кольоровій гамі трави з різним ступенем барбакуа, кількома кадрами продемонстровані дегустація в цеху і наклеювання акциз.

Виробництво має красивий і технологічний вигляд, на високому рівні! Особливо в порівнянні з кліпами жерба-заводів, які я переглядав до цього. Цікаво, що це за підприємство (продакт-плейсмент у відео теж не проґавили, чим дехто спеціально чи випадково зловживає ).  

[Drinker]

нашёл ролик о особенностях бразильского производства ерва-мате:

[Drinker]

ещё наглядная иллюстрация производственного цикла от Пипоре:

[DIaMONd88]

а я вот вроде бы на мате ру читал что в отличие от чая настоящий мате собирают только вручную даже промышленные марки и только развесной опырскивают чемто листья и они сами осыпаются и якобы комбайнов на них ещё таких хитрых не придумали  а  тут на тебе пожалуйста  уборочная страда идёт полным ходом и всё по взрослому

На сторінці "Аманди" в соцмережі теж опублікували матезбиральний комбайн.