Інший бік калабаси або дитяча праця під час збору врожаю жерби мате Готуючи собі чергову порцію смачного мате, ми навіть не замислюємося, як була зібрана жерба для нашого напою. На превеликий жаль, під час заготівлі мате-урожаю донині часто вдаються до дитячої праці. На цю тему було знято документальний фільм під назвою
«Мені подобається мате без дитячої праці», який ви можете переглянути нижче, а також організовано збір підписів задля створення нової системи сертифікації мате. Ініціатори проекту планують заручитися підтримкою 100.000 людей. Наразі уже зібрано 40.000 підписів. Коли будуть накопичені папери з повною кількістю автографів, організатори зможуть вимагати від виробників запровадження вищезгаданої сертифікації: на пачках із жербою писатимуть
«Жерба, виготовлена без використання дитячої праці».
Фільм є формою протесту проти дитячої праці й інструментом, який заохотить людей ставити та збирати підписи.
Сім'ї та їхніх дітей, які працюють на
tarefa (плантаціях із вирощування падубів парагвайських) називають
tarefero. Часто люди, які вживають мате, не уявляють, у яких умовах живуть ці робітники. Житлом для них слугують дерев'яні ящики та імпровізовані намети в передмісті. Діти не мають доступу до освіти, вживають забруднену воду, а в деяких випадках оселяються зі своїми сім'ями й по 22 дні проводять без ванни.
Малеча починає працювати в віці 4–10 років. Основною стравою, яку вони вживають двічі на день, є смажені коржі з борошна, води та солі. Діти перебувають в контакті з хімічними речовинами та небезпечними для їхнього віку інструментами. Більшість із них узагалі не ходить до школи та не має часу на забави.
Крізь сльози колишня тарефера й мати вісьмох дітей, котра потрапила до документального фільму, розповідає, що хлопчикам доводиться день-два ходити голими, поки їхній одяг сушиться. Усе через те, що сім'ї не мають достатніх коштів на придбання дітям убрання.
Організатори проекту вважають, що шанувальники мате несуть відповідальність за цих людей, тож вони мають усвідомити неприємну реальність і зробити все, щоб її виправити.
Зібрані дані засвідчують, що 90% жерби, яку споживають в Аргентині, та 60% тієї трави, яку можна придбати за кордоном країни, вирощують у Місьйонес із використанням дитячої праці. 16% дітей, дітей тареферо, ніколи не ходили до школи й увесь час задіяні на сільськогосподарських роботах, де допомагають своїм родинам. Що стосується їхніх умов проживання, то 80% цих сімей користуються вуличними вбиральнями й майже 50% не забезпечені питною водою.
За матеріалами
lanacion.com.ar>> Інформація за 29 січня 2016 I like Mate without child labor