Гортаю давні дописи.

Натрапив на ці:
Колись я десь читав, що індіанці спочатку пили мате з дерев'яних матеро. Калабаси, мовляв, вони почали використовувати пізніше. Спростутей або підтвердіть інфу, хто знає.
долбленые матеро - это еще одно искусственное усложнение простого вопроса. вряд ли гуарани, при наличии подручного тыквенного варианта, стали бы заморачиваться долбежкой пало санто(или еще чего).
Тепер можна додати уточнення.
Справді, навіщо було б індіанцям заморочуватися довбанням деревини, якщо вони могли користуватися (і користувалися) бамбуковими матеро.

Саме про цю "деревину" (бо бамбук, як ми знаємо, належить до родини
тонконогових, або
злакових, тобто – трав), найімовірніше, і йшлося.
Саме бамбуковий столовий посуд можна побачити в усілях документалках про корінних (і вкорінених) мешканців ПА. Свіженький бамбук легко обрізується обабіч (до перетинки, яка слугує дном) мачете. Так, за кілька секунд у вас посеред парагвайсько-бразильського лісу з'являється матеро.
Тож іще запитання, що було першим –
курка чи яйце бамбукова стеблина чи калабаса.
От тільки бамбукові чашки геть не конкурують за довговічністю з калабасами. Без просочувань оліями чи інших подібних заходів таке начиння (від постійного контакту з вологою) надто швидко вкривається тріщинами (це я особисто перевіряв

). Тому індіанські матемани зрештою й зосередилися на тиквах. І єзуїтам усіляким приклад показали.