Широкий потребитель не ищет вкуса в мате. Как не ищет его в кофе и какао. Сейчас широкий потребитель ищет полезные вещества в мате - и надо ему это дать. Надо максимально упростить потребление мате и сделать так, чтобы это был напиток для широкого потребителя. А далее на это уже можно наслаивать другие сущности. Это как с кофе. Сколько людей пьют растворимый кофе или капучино и сколько людей пьют условный фильтр.
Ті, хто обирає мате, каву, чай, какао й т. д. не через смак, навряд обирають мате суто як аптечний збір для підтримання здоров'я (мовляв, "воно ж гидке на смак, але корисне, поп'ю"). Здебільшого розчиннокавники й ліптонолюби надають перевагу цим кофеїновмісним напоям саме у зв'язку з енергетичною дією, тому й такий чинник як смак для них часто не важливий.
Але щойно питець спробує якісь кращі каву/чай і навіть мате (наприклад, не магазинну розсипну жербу, а ту саму свіжу промисловку), то він починає звертати увагу на смак. Те саме й із ліптонами: зазвичай такі чаї люди прикрашають-перебивають цукром, у кращому випадку – лимоном. Часто чайні розсипухи ароматизовані, щоб приховати недоліки власне чайної масмаркетної/неякісної сировини. Тому коли людина бодай трохи починає пити заварні напої без додатків або порівнювати, ми чуємо в житті, серіалах і кіно (які частково відображають справжнє життя) щось на кшталт: "Фу, яка недобра кава!" Згадайте, скільки разів це лунало в голлівудських фільмах.
Никогда вкус мате не понравится в первый раз большому количеству людей и надо это понимать. Только если ты не аргентинец конечно, но это уже культурные особенности.
Я не аргентинець, але мені мате сподобалося з першого разу. Це була жерба "Росамонте Еспесьяль". 2/3 калабаси. Просто неофітам важливо давати нормальну жербу й нормально її готувати. Можливо, краще суаве, але точно не амарго.
Питання приєднання до мате-культури криється навіть не в тому, чи сподобалася жерба з дебютної спроби, а чи є інтерес у людини заглиблюватися та залишатися в цій культурі.
Как вы думаете, что они покупают чаще всего, выбирая между мате, йербой, бомбишами, книгами? Правильно - тоник на основе мате в банке, напиток RTD - открыл и пей.
И это грустно - рынок идет вперед и Аргентина будет отставать. Я в эфире говорил, что уже сейчас рынок экстрактов мате в 4 раза больше чем рынок листа и это будет продолжаться. И в целом - любые инновации и новые подходы поддерживаю двумя руками
Не зовсім зрозуміло. Із одного боку Ви кажете, що традиційне просте споживання мате – те, на чому зупиняються аргентинці. Потім кажете, що якісь інші люди (не аргентинці тобто?) обирають якісь напої з жерба-екстрактами. А що Ви маєте на увазі під "ринок іде вперед"? Ринок екстрактів? Запитання, чи варто його вважати власне ринком мате? Ми ж не вважаємо ринком папаї чи фейхоа шампуні з екстрактами цих фруктів? Отже, чи варто ринок екстрактів уважати розвитком саме мате-індустрії?
Топы в любой мировой инет-краме 100% подтвердят, что масс-маркет является двигателем интереса к мате. Нишевые продукты интересны нишевым же потребителям. И в этом смысле ожидать большого интереса, например, к фермерской барбакуа, это пытаться натягивать сову своего увлечения на огромный глобус реальности.
Сам часто підкуповую ту саму "Аманду" чи ще щось подібне, оскільки гурманську фермерку ще спробуй дочекайся під час наших клубних закупівель (а саме на ці закупівлі я нині здебільшого орієнтуюся). А коли дорожча фермерка приїжджає ще й протермінованою, то орієнтовна "Аманда" просто стає підстрахуванням, щоб не сидіти на безжерб'ї. Але дайте мені можливість пити виключно свіжу "Ля Оберену" чи "Вердеаду" задешево, то, можете не сумніватися, спокійно замінив би ними всі запаси "Аманди".
Не понял насчет простоты церемониала. Он упрощен, понятен и доказано, на примере того же матекапс, что ни какие ноу-хау не сорвут джек-пот, а если и есть какой-то резерв интереса, то стоит копать только в контексте традиционного подхода.
Так что нужно понимать, что развитие мате-идеи - это тема с низким потолком. Очень низким, по всем параметрам, в мире. И устоявшимся и консервативным, для чего-то нового, в странах с традицией.
Теж думаю, що шанувальники масмаркету й мате-гурмани, які п'ють мате з традиційним начинням (хоча одні можуть користуватися простою бомбою й калабасою, а інші – збирають колекцію різноманітних аксесуарів) – це, все-таки, одна спільнота. Ті ж, хто зорієнтований на мате-екстракти, – це геть інша авдиторія, для якої екстракт власне мате навряд щось узагалі важить. Який у їхньому випадку може бути розвиток мате-царини навіть на якомусь цілковито футуристичному рівні?