Aguantadora

[Cebador]

кпд мозга и мышц на комфортном уровне. Вкус отлично описывает мантра ням-ням

Ну это ясно, а вот что ты с ней делал чтоб:

держится долго, очень долго 

если честно, ума ни приложу  
Или ты имеешь ввиду послевкусие во рту?

[Станислав]

аквантадора в льне 
И месяц йерба голода кратно усиливает восторг. Объективную оценку пока дать не могу, но то, что йерба из разряда топ - 100%  напряги отступили, зрение стало чётче, кпд мозга и мышц на комфортном уровне. Вкус отлично описывает мантра ням-ням держится долго, очень долго 

[Cebador]

только она   в проверенном годами БКК, под руку с тёплым чайником на коленях, раскрашивает сей хмурый "полурабочий" день в приятные тёплые, согревающие краски лета   - вы знаете о ком я? Да, Aquantadora Tradicional - она самая, возвращая сознание, грозящее свести всё естество под откос самой обычной насущной потребности - "как следует выспаться"  , на рабочие рельсы, затем мягко разгоняет "мотор" до выверенных "номинальных" оборотов

Строгий классицизм соседствует с искрящимися квантами тонкой индивидуальности - приятная лёгкая тёрпкость напоминает отголосками хорошо знакомых Pipore и La Hoja, а "устойчивость к вымыванию" намекает на то, что в следующий раз надо бы взять запас воды посолиднее 1,5л ))

Кому нужна спокойная, уверенная в себе, классика на каждый день - самое то!    

Говорят, чем дольше расставание - тем крепче любовь   Последний раз пил Аквантадору лет шесть тому назад (из "золотого контейнера" EcoMate) и тогда она меня весьма впечатлила, но сейчас просто поразила своей естественностью и " зеленистостью", в которой она может уступить разве-что органическому Краусу   весьма крупнодисперсна, местами с крупными пало - пьется легко (особенно на свежем воздухе, где наиболее выразителен её лиственно-лесной аромат). Никакой копчености не ощущается и близко - впрочем она здесь излишня - йерба самодостаточна. 6-8 заливок исключительного наслаждения...эх, знал бы - заказал бы больше  

Оценка неизменна - 8/10 (и то срез балла только лишь за скоротечность )

[bananashop]

Aguantadora despalada испарилась так же быстро , как и Don Lucas....правда она была вкуснее, травянистее ,  теперь ищу где купить..а нету..пришлось закупиться Уругваем
, нехай буде...

[sao007]

..для красоты.

какой-то лимитированный выпуск а-ля "нам 70..80" или просто подарочно-экспортный вариант?

ну и трава там, наверняка, засыпана на "повкусней")

[Cebador]

..для красоты.

какой-то лимитированный выпуск а-ля "нам 70..80" или просто подарочно-экспортный вариант?

[Goldmateg]

..для красоты.

[Andresito]

Коли читаеш огляди Дмитра рука несвiдомо тягнеться за калабасою - а це вже ознака профi-стилю   
I не лише завдяки художньому забарвленню, а здебiльшого внаслiдок глибокого I водночас тонкого вiдчуття кожноi марки 
Сподобалось, дякую! 

Хочу приєднатись до Сергієвих слів, і доплюсувати ще свої 5 коп.  Видно, шо написано з великою любов"ю до напою

[DIaMONd88]

Коли читаеш огляди Дмитра рука несвiдомо тягнеться за калабасою - а це вже ознака профi-стилю   
I не лише завдяки художньому забарвленню, а здебiльшого внаслiдок глибокого I водночас тонкого вiдчуття кожноi марки 
Сподобалось, дякую! 

Спасибі за відгук! Добре, що є такі люб'язні й зацікавлені читачі.

Чудово й те, що мій нетаємний план діє: якщо дегустаціні огляди навіть матеманів-аксакалів заохочують до вже такої звичної калабаси, то можна тільки уявити, як вони, сподіваюся, спонукають пізнавати жербу новачків.
 

[Cebador]

Коли читаеш огляди Дмитра рука несвiдомо тягнеться за калабасою - а це вже ознака профi-стилю   
I не лише завдяки художньому забарвленню, а здебiльшого внаслiдок глибокого I водночас тонкого вiдчуття кожноi марки 
Сподобалось, дякую! 

[DIaMONd88]

На верхівках київських пагорбів усівся Падолист. Дмухає-дмухає він своїм осіннім подихом на власні володіння, і ось, за день-два, здмухне останнє жовто-багряне пір’я з цих мовчазних, крилатих пернатих – дубів, берез, кленів – які, правда, не хочуть нікуди летіти, хоч їхні крила й не рудиментарні, а лише відпускають побавитися десь на небокраї своє урочисте вбрання. А до моєї калабаси, через океани й вершини гір, потрапило пір’я їхнього далекого родича – падуба парагвайського. Щоправда, дбайливі південноамериканські жербатеро встигли зберегти це зелене золото майже в тому ж вигляді, в якому воно відносно нещодавно всмоктувало в себе проміння субтропічного сонця і живильну вологу з надр аргентинської землі.

Дебютну дегустацію свіжої «Aguantadora» ми провели на кухні Себадора. Вже після перших ароматичних пізнань і ковтків із ВКК (великої клубної калабаси) виникло однозначне порівняння: «Це ж „Rosamonte Premium”!». Що шлейф (запах просмаженого насіння), що знайомий, упізнаваний смак. Сергій підтвердив моє спостереження словами: «Да, от этой стойкой вкусовой ассоциации теперь сложно отказаться». Тож, камради-матемани, я б міг вам сказати: якщо хочете попити нової «Аквантадори», то придбайте собі «Рози». Воно то так, але не зовсім, тож не будемо поспішати. Вирішив я постежити за цією аргентинською леді трохи довше й збагнути, чому?

Ось уже випито майже півпачки. Саме час нашкрябати дегустаційний огляд. Знаєте, коли йдеться про стосунки з цією жербою, розмір калабаси безперечно грає роль. Здавалося б: гарбузик якого об’єму ми б не використовували – концентрація смаку має бути однаковою. Звісно, за умови, якщо дотримуватися пропорцій жерби з водою. Та, запевняю, у «відерці» «Аквантадора» якось більше нагадує «Розу». Можливо, це було тільки перше враження, та під час наступних матеювань я помітив, що ця марка направду відрізняється від своєї колежанки. Так, вони дуже схожі, мовби сестри-близнючки, однак норов однієї усе-таки відрізняється від норову іншої. Очевидно, саме тут і зіграв роль об'єм калабас.

«Аквантадора» в менших посуднинках (180–220 мл) видалася спокійнішою, м'якішою. Йдеться саме про смак, а не енергоефект. Хоча й якогось агресивного енергоефекту я геть не помітив. І тримається вона майже як «Роза» – спадання смаку нагадало про себе лише на восьмому повному доливанні. На десятому почала вимальовуватися лавадна гіркота.

Мольєнда «Авантадори» теж дуже схожа на «Розину»: доволі багато листя, трохи гілочок і вельми мало пилу. Та якщо аромат і смак «Аквантадори» більше нагадує «Преміальну Розу», то її колір – «Селекційну». «Селекційна», як я помітив, ніби зеленіша.

Окремо хочеться відзначити гігроскопічні характеристики продегустованої жерби. Вона дуже добре бубнявіє вже після першого контакту з водою. Ця пухнаста трава, якщо засИпати нею бодай екватор калабаси, порадує вас чудовою розпростертістю. Мені це до вподоби, і чесно кажучи, «Роза» тут навіть поступається «Аквантадорі».

Після першого матеювання виникло легке розчарування. Очікував новизни, на яку, гадаю, сподівається кожен ласий матеман під час дегустації незнайомого каа. Думав, ця марка буде відрізнятися від уже відомої мені жерби, а тут – така подібність із «Розою»... Та оскільки я люблю «Розу», то легке розчарування вже через одне-два матеювання розвіялося. І тепер я дивлюся, як Падолист здуває останні пір’їни з дерев і насолоджуюся мате з цієї жерби...

Знаєте, чимось барбакуа «Рози» і «Аквантадори» дійсно навіює осінній шарм. Я б назвав їх осінніми марками. Зовсім не через те, що п'ю їх у цю пору року. І не через те, що компаративістику спричиняє здебільшого неприємний запах паленого листя, який іноді долинає через вікно з вулиці. Просто барбакуа, як на мене, чимось споріднене з цією затишною порою, коли природа, котра набралася сил навесні й досхочу набавилася влітку, готується до зимової сплячки, щоб із новими силами пробудитися з-під талого снігу.

[Cebador]

Всё больше аргентинских вендоров отдают дань парагвайской традиции  вот смотрю и Аквантадора подтянулась:

[barbudo]

да, хорошая деспалада. но, на мой взгляд, у нее есть минус - быстро приедается, 2-3 раза и уже желаешь выпить чего-нибудь другого.

[sao007]

Взялся сегодня за новую пачку, предвкушая заказанный традісьональ, глядь, а там деспалада. І главное, только-только заметіл, что положілі не совсем то, что покупал) Ну, так еслі вкратце - вполне себе пітейный варіант. Скажем не настолько своеобразна эта йерба сін пало, чем схожее предложеніе от Росамонте.

[barbudo]

пару дней назад впервые попробовал aguantadora tradicional и... содержимое пачки начало быстро стремиться к нулю. добавляю в "избранное", несмотря на то, что мне ближе крепкие, селекционные сорта.