Хотів би обговорити деякі мінуси дерев'яного матеро в суцільній алюмінієвій оправі. На форумі згадувалося, що чеснота такої посудинки в тому, що вона не тріскається під дією гарячої води. Це так. Ще - не обпікає руки. Це все так. Але коли вона пліснявіє - ніщо вже не допоможе такій посудинці (на відміну від габузових калабас). Річ у тому, що деревина, яку встромили в цей матеро, не нагадує легендарний антисептичний пало санто. Тому, певно, пліснява в ній і оселилася. І це при тому, що я завжди правильно просушував посудинку. Майже рік вона мене тішила. А тепер - буде (як і тріснутий матеро з пало санто) слугувати підставкою для бомбіж.
Очевидно, волога потроху просочувалася через дерев'яне дно посудинки й осідала на прихованій від погляду внутрішній частині алюмінієвого корпусу (там, де в матеро порожнини). Ось це й викликало розмноження чорного грибка. Наголошую, що це не зелений барвник мате.
Я вдався до кардинальних методів, після яких зі звичайних калабас тікають усі непрохані гості. Спочатку залив окропом. Потім налив спирту й підпалив. Висушив. Протер наждаком. Потім засипав соди(!) і знову залив окропом. Висушив. А запашок і колір то залишився! Схоче, пліснява оселилася в матеро наскрізно, тож краще з нього не пити.
Ось така історія, малята, любі хлопчики й дівчата.