Листя, гілочки чи пил?

[sao007]

Даймонд, почему-то на основании вот этого:

Уругвай и Чиле не имеющие собственных плантаций йерба мате, вынуждены обращать свои взоры на Парагвай, Аргентину и чаще Бразилию. "Уругвайцы" Канариас, Дель Себадор, Ля Сельва и асболютное большинство других "уругвайских" марок имеют второе "бразильское гражданство" по факту "рождения и отрочества".

и этого:

Любопытным фактом является так же то, что Бразилия занимает второе место после Сирии по объему импорта йерба мате из Аргентины. Если на представителя Ближнего Востока приходится около 50% аргентинского йерба-экспорта, то Бразилия закупает около 15%

ты сделал такой вывод:

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини.

Налицо недопонимание(
И когда, с помощью цифр, я тебе указал на т.с. несоответствие реальному положению вещей, а потом опять же произвел вольную редактуру того предложения:

В редких случая, некоторые уругвайские или бразильские марки, производятся с добавлением аргентиской травы...

ты опять же почему-то взялся апеллировать этой правкой)
Внимательнее!)

Что касается выдержек с статьи, то писалась она для Экомате в 2009 и честно говоря не помню, источника о 15%. Разумеется, что придумывать такой жирный кусок пирога для всеобщего обозрения и возможного порицания в случае его "фейковости", с моей стороны было бы глупо. Не знаю, будет время пороюсь в своем архиве. Был какой-то жпег с инфо.

Теперь по источникам импорта-экспорта
Вот пожалуйста:

вот:

и вот:

[DIaMONd88]

Тобто, на "початку нульвих" Бразилія закуповувала 8% аргентинської жерби, у 2010 (цитата за цей час) - 15%, пізніше - знову 8%, а після 2011 - ще менше? Оце так амплітудка...

Речь ведь не о канчаде и ноунэйме. Этого добра у них самих навалом.

То імпорт Уругваю і Бразилії - це тільки готові марки трави, які вони продають на своїй території? І ніяких пересипань, перепакувань та наліплювання інших назв не відбувається?

Тоді ось ця цитата: 

Уругвай и Чиле не имеющие собственных плантаций йерба мате, вынуждены обращать свои взоры на Парагвай, Аргентину и чаще Бразилию. "Уругвайцы" Канариас, Дель Себадор, Ля Сельва и асболютное большинство других "уругвайских" марок имеют второе "бразильское гражданство" по факту "рождения и отрочества".

Суперечить ось цьому:

В редких случая, некоторые уругвайские или бразильские марки, производятся с добавлением аргентиской травы...

Які ж тоді можуть бути “редкие случаи”, коли “Уругвай и Чиле не имеющие собственных плантаций йерба мате”? Ну про Бразилію то ясно, а от Уругвай?..

І що, цікаво, стосовно імпорту жерби з Аргентини в Парагвай? Які там кількісні показники? Було б добре, якби дані були подані з джерелами.

не в курсе, но можно поискать...думаю интереснее было бы получить цифры, по "кризисным" поставкам "парагвая" в Аргентину, для производства всякого "санремо".
Ну, а на обычном уровне, аргентинцы являются патриотами своей продукции и не особо привечают йерба-импорт. Разве что во времена дефицита. Там уж не до жиру.

Так, цікаво. А ще, як я вже казав, було б цікаво почитати вузькоспеціалізовані джерела на цю тематику (імпорт-експорт жерби мате між Аргентиною, Парагваєм, Уругваєм, Бразилією і Чилі). Чи можливо хоч якісь ресурси тут порадити?

DIaMONd88, мався на увазi виробничий цикл, а не температура споживання напою.

Інтернет не завжди сприяє правильному сприйняттю текстів, частіше — навпаки. Уточнювальні речення — наша сила

[Cebador]

 DIaMONd88, мався на увазi виробничий цикл, а не температура споживання напою.

[sao007]

Что к чему?

Действительно, когда-то закупала и 15, после импорт упал до 8. Не имею свежих данных, но уругвайские данные и то, как в общем обстоят дела в арг.йерба-секторе, позволяет делить эту восьмерку, как минимум на 2...
И потом, где это я так написал, что аргентинская трава бадяжится с местной или еще что-то там с ней делают(?), чтоб вот так вот, кто-то, мог не моргнув глазом написать:

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини.

Ну закупает Бразилия фирменную аргентинскую продукцию. Речь ведь не о канчаде и ноунэйме. Этого добра у них самих навалом.

Вторая "чилийская" цитата, тоже непонятно, каким боком касается сенсации о "суміші аргентинської сировини."

Уругвай импортирует 89% бр.травы из всего мирового бр. импорта эрвы. На долю же "бразильцев" в общем обьеме уругвайского рынка(еще раз! данные 2011г.)  приходится 99%, а "аргентинцев" всего...1%

І що, цікаво, стосовно імпорту жерби з Аргентини в Парагвай? Які там кількісні показники? Було б добре, якби дані були подані з джерелами.

не в курсе, но можно поискать...думаю интереснее было бы получить цифры, по "кризисным" поставкам "парагвая" в Аргентину, для производства всякого "санремо".
Ну, а на обычном уровне, аргентинцы являются патриотами своей продукции и не особо привечают йерба-импорт. Разве что во времена дефицита. Там уж не до жиру.

[DIaMONd88]

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини.

А это, что еще за откровение свыше?

sao007, а чиї це фрази?

Любопытным фактом является так же то, что Бразилия занимает второе место после Сирии по объему импорта йерба мате из Аргентины. Если на представителя Ближнего Востока приходится около 50% аргентинского йерба-экспорта, то Бразилия закупает около 15%.

Уругвай и Чиле не имеющие собственных плантаций йерба мате, вынуждены обращать свои взоры на Парагвай, Аргентину и чаще Бразилию. "Уругвайцы" Канариас, Дель Себадор, Ля Сельва и асболютное большинство других "уругвайских" марок имеют второе "бразильское гражданство" по факту "рождения и отрочества".

Тепер стосовно цього:

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини.

А что касается непосредственно уругвайского рынка, то последние, уже "кризисные" данные 2011 года показывают следующие цифры: Бразилия - 55.486т(99% и 89% от общего экспорта бразильской травы), Аргентина - 448т(1% и это минимальное значение, максимум же был отмечен в 2008 - 2.073...), Парагвай - 9т(-)

Не до кінця зрозуміло: то Уругвай скільки бразильської єрви імпортує, 99% чи 89% від загального експорту бразильської сировини?

І що, цікаво, стосовно імпорту жерби з Аргентини в Парагвай? Які там кількісні показники? Було б добре, якби дані були подані з джерелами.  

З.І. До речі, чому Чиле? Це македонською чи йдеться про село Чиле-Чико?

[sao007]

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини.

А это, что еще за откровение свыше?

Например, на относительно жирные начало и середину нулевых, доля экспорта аргентинской йербы в Бразилию и Уругвай находилась на уровне 8% и 6%, соответственно. А что касается непосредственно уругвайского рынка, то последние, уже "кризисные" данные 2011 года показывают следующие цифры: Бразилия - 55.486т(99% и 89% от общего экспорта бразильской травы), Аргентина - 448т(1% и это минимальное значение, максимум же был отмечен в 2008 - 2.073...), Парагвай - 9т(-)

Поэтому, применительно к реальности, а не фантазиям, цитируемое предложение могло бы выглядеть следующим образом:
В редких случая, некоторые уругвайские или бразильские марки, производятся с добавлением аргентиской травы...
Но и то, даже в таком варианте, неплохо бы добавить фактурки, относительно конкретных "мешанок")

[DIaMONd88]

DIaMONd88, первичнее термообработка и выдержка. Сравнивать разновидности помола, без привязки к технологии и их нац. вариантам по меньшей мере некорректно.

Те, що термообробка та витримка передують мольєнді, і так зрозуміло. Окрім того, я уточнював:

Тут варто пригадати, що міцність і смак жерби мате залежить не тільки від мольєнди, а й від способу та тривалості сушення/смаження й часу витримування падуба**.
** Часто ці характеристики зумовлюють мольєнду жерби мате.[/size]

Як відомо, чимало уругваської та бразильської жерби - це часто суміші аргентинської сировини. Сумніваюся, що виробники завжди чітко контролюють те, що замовляють. А якщо ми ще й згадаємо про домішування непроданої жерби до свіжої сировини, то тут узагалі смішно говорити про початкові етапи виробництва.

З іншого боку, не враховувати особливості термообробки й витримки жерби означає допускати похибку в характеризуванні мате. Як би кому не хотілося, це так і буде. Але я вже теж зазначав, що не завжди покупець має нагоду визначити за упаковкою чи навіть із інтернету інформацію про термообробку та витримування. То за якими критеріями в такому разі залишається характеризувати жербу? Не за помолом часом?

Стосовно нац. варіантів: якщо йдеться про температуру, то я тут запропонував зосередити увагу на найпоширенішому варіанті приготування мате 70°С.

Согласен. Потому, к примеру, "бразильцы" хотя и на 90% состоят из пыли, нежнее "аргентино-парагвайцев" и дольше сохраняют вкус  , ведь их не шпарят высокими температурами.

Не беруся стверджувати, що бразильці переважно терерять, оскільки низка роликів показує, що й вони люблять гарячий спосіб. І при цьому теж рекомендованою вважають температуру 70°С. Тут, наприклад, себадор так і каже:

 
Окрім того, про яке ще ошпарювання йдеться? Усі ж, ніби, і аргентинці, і парагвайці з уругвайцями та бразильцями, рекомендують для гарячого способу ті ж таки 70°С. Ми ж тут не розглядаємо усілякі блюзнірські температурні варіанти, на зразок окропом.

[Drinker]

С палками вкуснее...
не знаю почему, но это так   

[Cebador]

DIaMONd88, первичнее термообработка и выдержка. Сравнивать разновидности помола, без привязки к технологии и их нац. вариантам по меньшей мере некорректно.

Согласен. Потому, к примеру, "бразильцы" хотя и на 90% состоят из пыли, нежнее "аргентино-парагвайцев" и дольше сохраняют вкус  , ведь их не шпарят высокими температурами.

[sao007]

DIaMONd88, первичнее термообработка и выдержка. Сравнивать разновидности помола, без привязки к технологии и их нац. вариантам по меньшей мере некорректно.

[DIaMONd88]

Певно буду в очах декого старомодним, та мені до вподоби Sin Palo/Despalada. Обґрунтування тривільне: люблю поміцніше і щоб бомбілья надто не забивалася. Хоча під настрій іноді зраджую деспаладу на користь інших  

Зараз моя фаворитка таки жерба "con palo". Чому - читайте в пості вище.

[DIaMONd88]

Днями не припиняю міркувати на вічну тему Con palo VS Sin Palo/Despalada. Щоби роздуми були конструктивнішими, пропоную звірити свої спостереження стосовно екстрагування та смаку цих видів жерби мате з вашими. Заодно, наше обговорення виконає функцію дефібрилятора для цієї теми.

Промиваючи гарячим способом (70 °С) неочищену й очищену версії "Jerovia Organico", наштовхнувся на несподіванку. Con palo на першому-третьому промиваннях видається найміцнішим, а з кожною подальшою порцією води відчутно пом'якшується*. Despalada натомість зберігає рівномірну міцність на перших семи-восьми промиваннях й надалі екстрагується значно поступовіше, ніж con palo.

При цьому, як на мене, аж надто різко різниться смак неочищеної й очищеної версій. Так, con palo мої рецептори оцінили як глибший і різноманітніший. В той час, як смак despalada видався доволі "рафінованим" і монотонним.

З чим пов'язаний такий дисонанс?

Думаю, головна причина в наявності гілочок/паличок. Вони, як на мене, урізноманітнюють смак напою. При цьому, через те, що в них значно менше екстракту, ніж у листі, гілочки особливо не впливають на міцність мате, розкриваються швидко й ніжно, "без різких рухів".

Переважно листяні деспалади в свою чергу екстрагуються інтенсивно, рівно й тривало. Це, схоже, можна пояснити тільки значною концентрацією в них екстракту. Бо якби не цей екстракт, листя, яке промивається легше, ніж палички, видихалось би на початку матеювання. Але того смаку, котрий надають гілочки неощищеній траві, очищена жерба, як я вже зазначав, не має.

З іншого боку, дещо незрозумілою для мене залишається ситуація з "Taragui". Це аргентинець, і, як у більшості аргентинців, в його кон пало-версії небагато гілочок. Однак тенденція та сама, що й із парагвайською жербою: деспалада міцна й довго промивається на "одному диханні", а очищена версія - на початку міцна, а потім ця міцність різко спадає. І смак con palo якийсь принадніший.

Тут варто пригадати, що міцність і смак жерби мате залежить не тільки від мольєнди, а й від способу та тривалості сушення/смаження й часу витримування падуба**. Однак ці показники, принаймні з написів на пачках "Jerovia Organico", вивідати не вдалося. Уся інформація на упаковках ідентична, за винятком маленького уточнення: "Puro Hoja Estacionada (Estacioned Pure Leaves)". Та ж сама історія з "Taragui". На обгортках відрізняються тільки написи "Con Palo" і "Despalada".

Ще кілька слів про популярність сon palo і despalada на наших теренах. Перший вид жерби мате в Україні, судячи з пропозицій інтернет-крамниць за 2013 - перший квартал 2014 року, значно розповсюдженіший. Припускаю, що деспаладу менше імпортують, бо покупець зазвичай обирає дешевший (для частини матеманів - смачніший) con palo. Підтвердження цього знаходимо й у голосуванні до теми.  

Примітки:

* Це помітно навіть на такій доволі м'якій за міцністю жербі, як "Jerovia Organico".
** Часто ці характеристики зумовлюють мольєнду жерби мате.

[Cebador]

Эльборада как правило ароматнее и сквозь её "шапочку" приятнее пить (и вдыхать) мате. ИМХО.

[DIaMONd88]

Певно буду в очах декого старомодним, та мені до вподоби Sin Palo/Despalada. Обґрунтування тривільне: люблю поміцніше і щоб бомбілья надто не забивалася. Хоча під настрій іноді зраджую деспаладу на користь інших  

[DIaMONd88]

Не забуваємо залишати обґрунтовані коментарі