Деревяные матеро

[DIaMONd88]

Хочете ще одного Буратіно? Та без проблем.

[DIaMONd88]

Для тих, хто зацінив оце чудо, маю вам іще один зразок декоративно-прикладного мистецтва

[DIaMONd88]

Якщо серйозно - то схиляюсь до думки, що він би не луснув, якби не термічний перепад та різке зволожування ззовні після тривалої сушки  

Можливо.

Треба було його холодною водою залили й поставити на добу для неагресивного зволоження. Але ж інструкції з використання мені ніхто не давав (в "Ель Мате", як я вже казав, навіть породу дерева не знали)! Бачите, форумчани, треба й дерев'яний матеро готувати.

Та хочу зазначити, що зі своїм поронго з фісташкового дерева я взагалі не парився: здійснював ті самі маніпуляції і все було ок, тьху-тьху-тьху. Без вагань і частенько роблю в ньому гарячий мате.

[Cebador]

Жарти зрозумів, Сєрьож. Та коли подивився вже сьогодні зранку на придбаний в "Ель Мате" матеро, то ще більше засмутився. Посудинка луснула й там, де, я сподівався, цього не станеться (див. фото). Тепер її ПВА чи ще якимось нехарчовим клеєєм точно не обробиш.

Якщо серйозно - то схиляюсь до думки, що він би не луснув, якби не термічний перепад та різке зволожування ззовні після тривалої сушки 

[DIaMONd88]

Цікаво, яка градація буде в цього матеро надалі?

Попри його технічну невитривалість, аромат деревини просто гіпнотичний. Насолоджуючись ним, вирішив, що в посудинці чудово смакуватиме "Камба з м'ятою та больдо". Здогади підтвердилися вже з перших промивань трави. Це той випадок, коли запах і смак іще не розкочегареного матеро доповнюють запах і смак жерби.

Якби матеро не репнув - то, гадаю, був би багаторазовим фаворитом під час матеювань. Навіть попри замаленький (зокрема, як і для мензуриків) об'єм.

[DIaMONd88]

Нагадало анекдот:

а хіба власної смоли вже не вистачає? все ж таки ПВА не зовсім органіка...хоча в тому місці напевне різниці немає - хоч епоксидкою  

Жарти зрозумів, Сєрьож. Та коли подивився вже сьогодні зранку на придбаний в "Ель Мате" матеро, то ще більше засмутився. Посудинка луснула й там, де, я сподівався, цього не станеться (див. фото). Тепер її ПВА чи ще якимось нехарчовим клеєєм точно не обробиш.

Адже ж будь-яка смолиста деревина не крихка, апріорі  

Теж дивуюся. Та, чи то виробляли його якось не так, чи він на вітрині дійсно розсохся, оскільки довго стояв, однак... репнувся, мовби стиглий кавун. І там, де "Маріанська впадина", деревної смоли, до речі, не видно Хіба так має бути, навіть якщо гарячий мате заливати? Крім того, продавщиця сказала, що ці дерев'яні матеро в них купували, використовували й проблем ні в кого не було. Або злукавила, або до них просто соромилися звертатися, або це тільки мені такий посуд трапився.

[Cebador]

І в "Ель Мате" мені ж його не замінять...

Нагадало анекдот:
- Сусіде, позичте бетонозамішувалку, підлогу роблю, конче треба!
- Та ні не можу, сьогодні останній день користуюсь - повертати треба, бо 14 діб спливає 
- Ну то хоч блендера позичте....жінці...млинці приготувати 
- Не можу, бо сам позичав в кума на тому тижні, а йому після цього в магазині приймати відмовились, довелося бетонозамішувалку купляти 

Думаю якимось ПВА заклеїти.

а хіба власної смоли вже не вистачає? все ж таки ПВА не зовсім органіка...хоча в тому місці напевне різниці немає - хоч епоксидкою 

А ще дивина - об'єм цього матеро. Попри доволі величний розмір, уміщається до нього всього 100 мл по вінця. Істинний мензурик.

не дивно, бо стінки набагато товщі за гарбузяні... якби не такий "термоекстрім" напевне витримав би не одне падіння, навіть без металевого кожушка  Адже ж будь-яка смолиста деревина не крихка, апріорі 

[barbudo]

Сьогодні вранці оглянув матеро й помітив іще одну неприємну річ. Нижня його частина тріснула Гадаю це сталося від того, що смола вийшла, а на її місці утворилося порожнє місце, деревина розсохлася

еще одно свидетельство, что лучше покупать дерево в металлической оболочке.

А наскільки сильний присмак деревини дає ваш матеро, коли п'єте гарячий мате? І через скільки матеювань цей присмак стає майже непомітним?

кипятком я не обливал, просто ополоснул теплой водой. а потому больших смолянистых выделений не было. пару первых недель легкий привкус и аромат присутствовал. и сейчас, наверное, будет, если потереть наждачкой.

кстати, у меня тоже 100мл матеро. заказывал 160, а приехал такой. сразу руки зачесались отнести к знакомому токарю, увеличить объем. но отъезд в двухнедельную командировку меня примирил с таким мензурчиком. пью чаще, чем раньше - раза три в день - получается больше вкуса свежезаваренной йербы.

[DIaMONd88]

DIaMONd88, смола в вашем матеро не будет течь без конца. раскочегарить до рабочего состояния - пустяковое дело.

А наскільки сильний присмак деревини дає ваш матеро, коли п'єте гарячий мате? І через скільки матеювань цей присмак стає майже непомітним?

[DIaMONd88]

Дуже цікавий досвід - принаймні, купуючи подібний матеро під гарячий мате - наші читачі добряче поміркують 

Сьогодні вранці оглянув матеро й помітив іще одну неприємну річ. Нижня його частина тріснула Гадаю це сталося від того, що смола вийшла, а на її місці утворилося порожнє місце, деревина розсохлася

Сподіваюся, що цей "Великий Каньйон" не дійде до основної частини посудинки, куди насипається жерба.

І в "Ель Мате" мені ж його не замінять...

Думаю якимось ПВА заклеїти.

А ще дивина - об'єм цього матеро. Попри доволі величний розмір, уміщається до нього всього 100 мл по вінця. Істинний мензурик.

[barbudo]

хм... основная посуда из которой я пью йербу - это матеро из пало санто. никакого желания вернуться к тыквенным калабасам нет. очень практичный сосуд: почти всегда спитую йербу вытряхиваю перед свежей засыпкой - дерево не боится сырости. на нем никогда не будет плесени, т.к. пало санто обладает антибактериальным, антисептическим свойствами. а вы его еще и кипятком.)

DIaMONd88, смола в вашем матеро не будет течь без конца. раскочегарить до рабочего состояния - пустяковое дело.

рекомендую все же покупать пало санто в металлической оболочке. как раз сегодня мой матеро удачно упал с 2-метрового подоконника и остался целым, невредимым.

[Cebador]

Не стримався від спокуси, зайшов у "Ель мате ля бока" і придбав собі дерев'яний матеро. Запримітив його ще під час однієї з клубних зустрічей. Дівчина-продавець-офіціантка не підказала мені назву деревини. Та Cebador іще на івенті люб'язно зазначив: то є пало санто.

 

Прийшов додому, помив і вирішив продезинфікувати. Окропом... Звісно дарма. Принаймні я тепер точно знаю, що це пало санто. Ззовні, всередині, звідусіль деревина почала пускати свої смоли. Вони настільки сильно виділилися, що аж причепилися до каструлі, в якій я пропарював матеро. Моя реакція: а-а-а!!! Витягнув, промив, давай сушити. Посудинка стала липкою, з застиглими шматками смоли. І запахла!!! Ду-у-уже. Одразу виникла віддалена аналогія з сосною чи то з сандалом. А ще матеро став якимось сухим, шорстким і ззовні непринадним на вигляд.  

Тільки не кажи що це я теж тобі підказав   

Я ж не розгубився. Підсмажив на пательні рафінованої оліїі, і давай ззовні натирати матеро (таким способом готують дерев'яні ложки й дощечки для кухонного вжитку). Блиск повернувся, запах олії не причепився.

Що ж, однозначно використовувати для терере. Шкода, бо я думав у ньому мате заварювати (мій поронго з фісташкового дерева не виділяє таких смол). Тепер буде стояти на поличці як прикраса, аж до теплої пори крижаного терере.

Дуже цікавий досвід - принаймні, купуючи подібний матеро під гарячий мате - наші читачі добряче поміркують 

[DIaMONd88]

Не стримався від спокуси, зайшов у "Ель мате ля бока" і придбав собі дерев'яний матеро. Запримітив його ще під час однієї з клубних зустрічей. Дівчина-продавець-офіціантка не підказала мені назву деревини. Та Cebador іще на івенті люб'язно зазначив: то є пало санто.

Рознюхував-рохнюхував я матеро перед купівлею, та видно він там так довго стояв, що природний запах посудинки замаскував пил. Таки купив, бо й дизайн сподобався й цікаво ж випробувати легендарну деревину пало санто.

Прийшов додому, помив і вирішив продезинфікувати. Окропом... Звісно дарма. Принаймні я тепер точно знаю, що це пало санто. Ззовні, всередині, звідусіль деревина почала пускати свої смоли. Вони настільки сильно виділилися, що аж причепилися до каструлі, в якій я пропарював матеро. Моя реакція: а-а-а!!! Витягнув, промив, давай сушити. Посудинка стала липкою, з застиглими шматками смоли. І запахла!!! Ду-у-уже. Одразу виникла віддалена аналогія з сосною чи то з сандалом. А ще матеро став якимось сухим, шорстким і ззовні непринадним на вигляд.  

Я ж не розгубився. Підсмажив на пательні рафінованої оліїі, і давай ззовні натирати матеро (таким способом готують дерев'яні ложки й дощечки для кухонного вжитку). Блиск повернувся, запах олії не причепився.

Що ж, однозначно використовувати для терере. Шкода, бо я думав у ньому мате заварювати (мій поронго з фісташкового дерева не виділяє таких смол). Тепер буде стояти на поличці як прикраса, аж до теплої пори крижаного терере.

[VAL]

а в чому проблема? ну трохи "сокирно" зроблено   

Это не баг, это фича (с)
Как по мне, довольно таки не плохо. Оригинально и чувствуется какая-то задумка, художественная ценность, в отличии от этого чуда.

[DIaMONd88]

а в чому проблема? ну трохи "сокирно" зроблено   
адже ж зсередини напевно все чисто і стерильно 

Гадаю, це той випадок, коли екстер'єр докорінно псує всі приємні враження він інтер'єру.