Campeche

[Cebador]

Кампеч всем хорош, кроме одного: быстро вымывается.  Впрочем этот недостаток я перекроил на преимущество, выпивая его с утра, за полчаса до выезда по делам, в таком режиме и заряд получася "моцный" и жалеть не приходилось об оставленном на столе ещё тепленьком матеро - отличное применение  Жаль что закончился уже   

[bananashop]

Выпил 3 кг..отличная вещь! еще 2 кг осталося. Слава Хренюкам!

[Василий]

Не пойму в чём фокус  Кампеча ,но не надоедает задери его кот  . 3 кг выпил в длинной командировке, 2 кг дома . Та же Amanda запросто надоедает на втором -третьем килограмме. Да собственно любой мАте.
Этот нет и я не могу понять почему.

[sao007]

думаю, что кадры ничего не изменили бы. есть кадры, где косту рассыпают в ноблезу и крест) что, разве это что-то меняет в прошлых, настоящих и будущих обзорах круза и ноблезы?) тот самый случай, когда кол на голове тесать берутся))) и я тебе больше скажу, что есть две марки, очень крутых марки йербы. и производитель сыпет в две разные упаковки одну и ту же траву. и которые, в том числе и мной(и тобой), были тестированы т.с., как две разные(пусть и похожие) по вкусовому рисунку йербы)) инфа, как грится, 100%...визуальное оформление очень много значит. и как видим это работает не только и далеко не в йерба-бизнесе  

[Cebador]

вот когда я вспоминаю кадры из частично утерянного "экоматевского" архива, а конкретно расходящиеся от одного "крана" поточные линии с "розой" и "чайником", то да, признаюсь, что пробивает на хихи)))

Я этих кадров не удостоился чести лицезреть  , потому руководствуюсь исключительно вкусовыми рецепторами (опять же рецепторные воздействия момент субъективный  ). Когда поеду в Аргентину (а рано или поздно я туда поеду  ) и побываю на йербатере Хренюков - тогда и поставим точку в этом вопросе  , а пока скорее поддерживаю точку зрения Yegor'a.

[sao007]

Спрашивал конкретно: "Правда ли, что Campeche направлен на Аргентинский рынок", на что получил конкретный ответ "Efectivamente, la CAMPECHE apunta al mercado argentino en realidad"

ай ну сплошь и рядом подобные маркетинговые штучки. приятель работает на молочном заводе. делали сметану под одним названием. провели рекламную компанию(освоили новый вид, блаблабла...)...льют из одного крана - в "кампече" и  "росамонте") народ берет, многие, наверняка, находят интересным и оригинальным "новый" продукт)) идет, правда, в основном в рашу...

Смішно, що контора Хренюка вирішила себе не «палити».

поэтому ничего смешного здесь нет...
вот когда я вспоминаю кадры из частично утерянного "экоматевского" архива, а конкретно расходящиеся от одного "крана" поточные линии с "розой" и "чайником", то да, признаюсь, что пробивает на хихи)))

[Yegor]

Запитання до Yegor'а стосовно внутрішнього ринку: у листі до корпорації Дмітріо Хренюка формулювання було на кшталт «ця жерба тільки для внутрішнього ринку?» чи запитання поставлене якось так: «ця жерба переважно для внутнішнього ринку?». Або, може, автор поцікавився %-м співвідношенням партій для внутрішнього та зовнішнього ринків (що було б дуже цікаво знати)?

Спрашивал конкретно: "Правда ли, что Campeche направлен на Аргентинский рынок", на что получил конкретный ответ "Efectivamente, la CAMPECHE apunta al mercado argentino en realidad".

І чому досі звучить то Розамонте, то Росамонте? Ні, ну просто цікаво.

Немецкий как второй профильный сказывается.   Сейчас учу основы испанского, так что, должен исправиться.

[DIaMONd88]

В новом обзоре постарался внести ясность касательно этой йербы.

Про те, що упаковка не дуже придатна для тривалого транспортування, частково не погоджуюся. Усе, як то кажуть, пізнається в порівнянні. У Campeche бодай якась зовнішня ламінація є. І цупкість паперу хоч і не на найвищому рівні, але достатня, щоб пакування не прорвалося внаслідок найменших зовнішніх впливів, як це трапляється з одежиною Colon’а чи Pajarito Traditional (от пачки з цими марками точно не придатні для тривалого транспортування! ). Також варто врахувати (це я вже чіпляюся, даруйте ), про яке саме тривале транспортування ідеться. Бо якщо це контейнер, у якому блоки з пачками жерби дбайливо обмотані кількома шарами поліетиленової плівки, то такій бандеролі по цимбалах навіть трансконтинентальний переліт. А якщо пачки абияк запаковані інтернет-крамницею, то під час короткотривалого перевезення навіть безстрашна стошарова упаковка Union’а може виявити ахіллесову п'яту – не витримати фізичного та морального навантаження.

До Rosamonte Selession Especial Campeche, ІМХО, як Taragui’ю до Cruz de Malta. Радше нагадує класичну Розу. Знаю: Yegor писав про запах, але я і про смак вирішив додати.  

Із іншими ароматичними спостереженнями цілком згоден. Правда, хотілося б одного уточнення: про яку саме шкіру йдеться?

Із тим, що смак м’який, не погоджуся. Якщо залити водою 75-80°C (а для Рози, як ми знаємо, виробник рекомендує 82°C), то Кампече «порадує» таким полином, що більше не захочеться. Тому, як уже доводили спостереження й інших завзятих матеманів, краще певні марки, до яких я зраховую і Кампече, спочатку заливати теплою водою (градусів 60).

Фраза «Это ведь, как Андресито, только для бедных», як і в автора ролика, викликала посмішку. Особисто я не ставлю Адресіто на п'єдестал матеманських смаків. Роза Еспесьяль, як на мене, значно виграє в порівнянні навіть із Андресіто. Та чого ж соромитися: це вже вкотре доводить і клубне голосування за марку року.


Запитання до Yegor'а стосовно внутрішнього ринку: у листі до корпорації Дмітріо Хренюка формулювання було на кшталт «ця жерба тільки для внутрішнього ринку?» чи запитання поставлене якось так: «ця жерба переважно для внутнішнього ринку?». Або, може, автор поцікавився %-м співвідношенням партій для внутрішнього та зовнішнього ринків (що було б дуже цікаво знати)?

Порівняння цінових характеристик – це справді пробуджує інтерес.

Проблематика ідентичності продуктів, яка в нас тут трохи обговорювалася, теж доволі цікава. Смішно, що контора Хренюка вирішила себе не «палити». Але я досі твердо дотримуюся дегустаційного переконання: це доволі різні продукти (інакше у списку улюблених марок у мене в підписі стояв би й Кампече. Таке враження, що якщо завод Хренюка і фасує одну й ту ж сировину до пачок із різними написами, то для Кампече використовують менш свіжу та не так дбайливо оброблену траву). Правда, знов-таки, варто точно знати, із якою саме лінійкою Рози ми порівнюємо Кампече.

P. S. І чому досі звучить то Розамонте, то Росамонте? Ні, ну просто цікаво.


P. P. S. Спасибі за відео. Бо які там претензії не були б, мало хто витрачає час і завзяття на ролики (це я знаю з власного досвіду: колись і сам активніше викладав усілякі матеманські відео ).

[Yegor]

Campeche есть ещё селекционный

Да вот! Мы лишь недавно получили возможность попробовать Rosamonte Suave SE, и неизвестно теперь когда представиться следующая возможность. Не говоря уже о Campeche, как на мой взгляд, гораздо менее популярном продукте. Поставщики потчуют нас исключительно стандартными наборами, за вычетом редких исключений. Сколько не искал, Campeche SE не смог найти нигде, кроме сайта производителя.

[bananashop]

Campeche есть ещё селекционный

[Cebador]

В новом обзоре постарался внести ясность касательно этой йербы.

Порадовал приятный музыкальный фон, обстоятельное исследование и особенно запросы в адрес производителя. Вполне по-взрослому   
Браво   
Пока мы в ожидании этого продукта - возможно свежая партия внесёт коррективы во вкусовые ощущения. Но по предыдущим дегустациям остаюсь при мнении, что это "Федот все ж таки не тот".

[bananashop]

Campeche имеет яровыраженный барбакуйный вкус, жарили явно дольше, чем Розу. Наиболее близкие по вкусу и по смыслу  Nobleza Gaucha, Cruz de Malta.  Сильная "Гаучевская " йерба. Так, как я люблю смачный Крест, Кампече мне, то же больше нравится, чем Роза, в ней больше табачной горечи.

[Yegor]

В новом обзоре постарался внести ясность касательно этой йербы.

[DIaMONd88]

Допиваю кілограмову пачку «Campeche», отриману за перемогу в квартальному конкурсі минулого квітня. Сам дивуюся, що вдалося настільки «розтягнути» цю принадну траву. Жерби на дні упаковки залишилося на ще одну середню калабасу, тож саме час підсумувати накопичені враження про неї.

У першому дегустаційному огляді я зазначав, що «Campeche» видався мені чи не найамарговішим із на той час спробуваних сортів. Цікава особливість: за вісім місяців трава відчутно пом’якшала. Зазвичай, коли з дна пачки висипаєш залишки, там – головно пил. Під час екстракції він додає міцності та постійно норовить позмагатися з бомбіжею. Попри цей пил, колишній «Campeche» амарго став теперішнім «Campeche» суаве.

Гадаю, головну роль тут зіграла побутова витримка. У банку я цю жербу не пересипав. Зберігалася вона в оригінальній паперовій упаковці з негерметичною ламінацією в дерев'яній мате-шафці без протягів. За місяці відчутно послабилися смак і насиченість. Та це, швидше за все, пов’язано з відсутністю в залишках трави інших складників мольєнди – листя та гілочок. У всякому разі, укотре зробив висновок, що будь-яку траву ліпше зберігати в скляних банках із пластиковими кришками, під які встромлена фольга, або зі скляними кришками.

У цілому, враження від майже випитого «Campeche» вельми позитивні. Я досі відстоюю твердження, що разом зі схожістю на «Розу Преміум» ця жерба водночас дещо відрізняється від своєї сестри. Пив її і в обідню пору, і ввечері, якихось спалахів гіперактивності чи безсоння не помічав.

При нагоді обов’язково замовлю цей Хренюківськький продукт. І щоб порівняти, чи змінився в нього смак, і щоб з’ясувати, чи досі він не схожий на «Розу», та й просто в зв’язку з тим, що трава ця припала мені до смаку.  

[Shubhan]

На день сегодняшний ещё добавлю.
НЕ ПЕЙТЕ ЕРБУ ЭТУ ПЕРЕД СНОМ.
часа за 4-ре минимум.
Ерба эта коварная: штыра нет, драйвы нет, кофейного бодряка нет.
ПРОСТО НЕ СПИШЬ.

соглашусь, пожалуй, марка не из лёгких, но и остальные, в принципе, не особо рискую пить после 18, ну разве PIPPORE -"ведёт себя дружелюбно")