Мов знайомство в дитячому таборі в останні дні літа. З нею тільки заговорив, тільки-но зародився ентузіазм спілкування, а вже пора збирати речі в наплічник і повертатися додому. Так само й упаковка
"Jerovia Organico" (Puro Hoja Estacionada): на ній останній місяць придатності, а жерба тобі лише потрапила до рук, чи точніше - до калабаси. Правда, є одна невелика, але відчутна відмінність - пачку жерби можна взяти з собою й продовжити знайомство.
Традційний засип, традиційна температура (для гарячого варіанту). Перша промивка. Пропоную швидше телепортуватися до смакових вражень.
Куштуючи попередній тиждень саме деспалади, помітив у них
характерну особливість. І в "Jerovia Organico" (Puro Hoja Estacionada) ця особливість, схоже, викреслюється найпомітніше серед іншої жерби. Як спрагла до життя весняна квітка хоче випнутися крізь шар ґрунту.
Либонь, через те, що вона таки парагвайка, а інша деспалада, обрана мною для компаративістики - два види "Тарагуя" Ця
особливість - відчутний, однак неагресивний, прямий смак. Анальгіноподібна кислинка посідає головне місце, гіркота якщо й лунає, то тільки невиразним відгомоном. Горіховий присмак знову спонукає до ремінісценції на "Rios Organica". І знаєте, післясмак чомусь нагадує рибу. А саме - оселедець. Ні, оселедця, чи то інших преставників цієї групи водних хребетних тварин, я днями не їв. Уточню на випадок, якщо у вас виникло таке запитання.
Та, думаю, вам цікавіше дізнатися, чим очищена "Jerovia" відрізняється від неочищеної. Бо порівнювати її з іншими марками деспалади, навіть парагвайської - це територія вільного польоту. А от смакову різницю представниць однієї марки визначити легше.
Гадаю, відчутний, однак неагресивний, прямий смак - це і є те, що відрізняє очищену "Jerovia" від неочищеної. Правда, до останньої я звик більше, тому потрібно відвести певний час на "акліматизацію" до привілейованої версії цієї марки. А вже потім можна й висновок зробити: яка з них моя фаворитка. Бо поки що смакову партію в грі з моїми рецепторами веде саме простолюдинка.
-----
Как знакомство в детском лагере в последние дни лета. С ней только что заговорил, только зародился интерес общения, а уже пора собирать вещи в рюкзак и возвращаться домой. Так же и с упаковкой
"Jerovia Organico" (Puro Hoja Estacionada): на ней последний месяц годности, а жерба тебе только попала в руки, точнее - в калабасу. Правда есть одно небольшое, но ощутимое отличие - пачку жербы можно взять с собой и продолжить знакомство.
Традиционный засып, традиционная температура (для гарячего варианта). Первая промывка. Предлагаю поскорее телепортироваться к вкусовым впечатлениям.
Пробуя предыдущую неделю именно деспалады, заметил у них
характерную особенность. И в "Jerovia Organico" (Puro Hoja Estacionada) эта особенность, похоже, вырисовывается заметнее среди прочей жербы. Как жаждущий к жизни весенний цветок хочет висунуться сквозь слой грунта.
Вероятно, из-за того, что она все-таки парагвайка, а другая деспалада, выбранная мною для компаративистики - два вида "Тарагуя" Эта
особенность - ощутимый, однако неагрессивный, прямой вкус. Анальгиноподобная кислинка занимает главное место, горечь если и раздается, то только смутным отголоском. Ореховый привкус снова побуждает к реминисценции на "Rios Organica". И знаете, послевкусие чем-то напоминает рыбу. А именно - селедку. Нет, сельди, или же других представителей этой группы водных позвоночных животных, я на днях не ел. Уточняю на случай, если у вас возник такой вопрос.
Но, думаю, вам интереснее узнать, чем очищенная "Jerovia" отличается от неочищенной. Ведь сравнивать ее с другими марками деспалады, даже парагвайской - это территория свободного полета. А вот вкусовую разницу представительниц одной марки определить легче.
Думаю, ощутимый, однако неагрессивный, прямой вкус - это и есть то, что отличает очищенную "Jerovia" от неочищенной. Правда, к последней я привык больше, поэтому нужно отвести определенное время на "акклиматизацию" к привилегированной версии этой марки. А уже потом можно и вывод сделать: какая из них моя фаворитка. Ведь пока что вкусовую партию в игре с моими рецепторами ведет именно простолюдинка.