Коли йдеться про персональне матепиття, для мене ідеальний об'єм - 200мл (±30мл). Якщо ж п'ю з кимось - 350мл. До меншої тари ставлюся скептично. Бо в менші калабаси влазить менше трави, доводиться частіше підливати воду, швидше пити (вистигає) і матеювання стає коротшим. Окрім того, для мене важливий такий чинник, як
розбухання жерби. Коли ми засипаємо 2/3 гарбузика, співвідншення води та жерби спочатку чудове. Потім трава бубнявіє й займає майже всю калабасу, відтак води влазить кілька ложок. При цьому, жерба ще має певний заряд міцності і ти її цими двома ложками постійно промиваєш.
Сила: коли калабаса маленька й жерба в ній розбубнявіла, то води туди влізе ще менше, ніж за тих самих умов до великої калабаси.
Крім того, як зазначив матеїзований мною друг, перевага мате в тому, що його не буває мало. На відміну від кави чи чаю, однієї чашки яких буває недостатньо, ти можеш завжди долити води з термоса в калабасу. Окрім того, мате хочеться випити більше, ніж кави чи чаю.
Як і мій друг, я люблю випити.
Мате, звісно Тож великі калабаси для мене частіше в фаворі.