Задумавшись над словами Diamond'a вирішив змінити підхід до заварювання. Нові умови: більше трави, трохи вища температура води, довший час настоювання. І, хто б міг подумати, смак змінився настільки, що траву майже не впізнати! Розкрився, можна сказати. Не скажу, що тепер я в захваті - але це вже щось! Правду кажучи, після сьогоднішнього матеювання я не зовсім й зрозумів всі тонкощі смаку. Безперечно, потрібно повторити - а може й не раз - щоб розібратись з цією маркою мате. От уже правда, що кожне мате має свій характер і до кожного треба знайти свій підхід. Мабуть обмін, розпочатий в сусідній темі, поки призупиню і продовжу експерименти з температурою і часом настоювання.
P.S.: думаю, попредні рази мате просто не запарилося. Дивлячись на розмір листів (у вкладенні на фото) воно й зрозуміло - щоб розпарити такий крупний помол треба і час, і температуру. І, очевидно, калабас, а не поронго як у мене.