Зайшов я вчора в господарську крамничку. Там, значить, всілякі знаряддя для обробітку фазенд, добрива, насіння. Питаю: "Є в вас зернята лагенарій". Продавчиня відповідає: "Ні, завезуть пізніше... ось тільки хіба що витрусити можна...". Я кажу: "Звідки?", - і перш ніж вона пояснить, помічаю на вітрині-столі дві грушеподібні лагенарії. "Ого", - здивовано вигукнув я, - "Це ви самі виростили?". Продавчиня сказала, що це їй подруга принесла. Для ознайомлення. Вона (моя співрозмовниця), мовляв, теж садила лагенарії, однак їм погризли коріння кроти. Зі свого боку я теж поділився історію про раннє засіювання гарбузиків у холодну погоду...
Також поцікавився, продають вони ці лагенарії або ж просто виставили їх на огляд. "Хочете - купіть", - сказала продавчиня. При чому, не уточнила за скільки. Я постояв, поміркував і все-таки чемно відмовився. Спало на думку: "Ні, самому цікаво виростити". Хоча, експонати достойні... Тверді, невеликого розміру. Поронго на 200-250 мл з них обох вийдуть ідеальні. І підсихати правильно почали (вкриватися рівномірною коричневою шкіркою). Хто його знає, може, надумаю до них ще зайти...
Знімків, вибачайте, не робив: руки були зайняті пакетами з покупками.