Рифмоплётство :)

[DIaMONd88]

Жерба розпочала свій танок -
Жагуче танго в серці калабаси.
Я струшую її - лунає звук,
Споріднений зі звуком маракаси.

Сієста вабить млосно в тінь садка,
В альтанку, оповиту виноградом.
Неспішно треба злізти з гамака,
Насолодитись мате-ароматом.

Відчужено від полісів шумів,
У спогляданні дійсності природи,
Під тихий шепіт яблунь і дубів
Розкриє жерба смак своєї вроди.



З.І. Цей вірш я вирішив залишити без назви. Хоча його можна охрестити ім'ям "Арт-рецепт приготування мате".
З.З.І. Також нагадую, що поезії, опубліковані в цій темі вище - "Серед безладу паперу..." і "Жерба миру" - також належать моєму скромному перу. Прошу оцінювати

[DIaMONd88]

Если смолкнет голос мой
там, в чужом краю,
вам нашепчет дерево
песенку мою.

Кто помянет сгинувшего
в дальней стороне?
Будет только дерево
плакать обо мне.

Прочитав цей вірш і пригадалися мені рядки з "Лебедів материнства" Василя Симоненка:

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

[DIaMONd88]

Потягуючи нічний росамонте під спокійним освітленням настольної лампи
зродилися в мені нові поетичні рядки... надихнулося...

Жерба миру

Присядемо ми з тобою
дістанемо жербу миру
Підживить вона і думки наші, й наші тіла.

Утішить вона,
зігріє,
усуне журбу немилу,
            І хоч би про що сперечались,
            І хоч би про що говорили,
            І хоч навіть різні мови,
            Історії версій сила...

Дружбою мате єднає
два наші чола.

[DIaMONd88]

Серед безладу паперу
На столі стоїть оаза -
Теплий мате чи терере
В ласій ніжній калабасі.

[Cebador]

вот для сравнения вполне достойная поэзия:

Франсиско Луис Бернардес

   ДЕРЕВО

Я покину родину,
покорясь судьбе,
но оставлю дерево
в память о себе.

Если смолкнет голос мой
там, в чужом краю,
вам нашепчет дерево
песенку мою.

Я увяну, высохну,
обращусь во прах,
но, как прежде, дерево
будет все в цветах.

Кто помянет сгинувшего
в дальней стороне?
Будет только дерево
плакать обо мне.

[Cebador]

Стихотворение Испанского поэта Рамон де Валье-Инклан...

Сразу чувствуется, что поэт больше курил, чем пил.
:упоротый смайл:

Ну да, самородок просто  такому не то что Пушкин - сам Борхес наверное нашёптывал ночью...вот только беда в том, что "проблемы с аудиальными потенциями" (с) у сего пиита были

Аффтар - пеши исчо спасиба, ниасилил 

[Vazamak]

Стихотворение Испанского поэта Рамон де Валье-Инклан...

Сразу чувствуется, что поэт больше курил, чем пил.
:упоротый смайл:

[bananashop]

Стихотворение Испанского поэта Рамон де Валье-Инклан из сборника  "Трубка Гашиша" -"Лавка чудодейственных зелий"  1986г Худ Лит том1

 Чай парагвайский из Пилькомайо!
"Мате"-зовется чай Парагвая

Горький напиток.Пампа и ветер.
Плач видалиты.Пастбище.Вечер.

Козлобородые медные лики.
Взгляд чаровницы-недвижный и дикий.

Груди старушечьи-дряблые, темные.
Как привиденья, армяне бездомные.

Гаучо скачет, к холке приник.
Лассо в полете. Пронзительный крик.

Вечером парень заглянет в кабак,
скажет:"Сожжешь себе глотку,земляк!"

Пыль.Пульперия.Пост монтонеры.
Пампа.Простор без смысла и меры.

(Мате!Поет негритянка.Питья
нам наливает.Хозяином-я.)

Не нашел данных стихов в инете..пришлось искать книгу..по случаю приобрел.

[bananashop]

Мате-чай Парагвая
Мате - чай Парагвая,
 Пересохшие губы,
 Солнце с самого утра,
 Я смотрю лишь youtube

 Жажда, Жарко,Несносно,-
 Налив Апельсиновый сок
 Я попиваю терере
 Лёд стучит о висок

 Русский напиток чудный
 Нам подарил Блинов
 Йерба позднего утра
 Мысли-основа основ.

 Так парагвайская сельва
 Нам подарила мате
 Бомбилья блестит альпакой,
 А тыква всегда в руке.

[Andresito]

И как с шерсткой то )? понравилось?

Не очень. Но когда дома собака и кошка - шерсть повсюду)

знакомая ситуация. У меня тоже кошка. Часто плююсь шерстью когда кушаю )

[Zukru]

И как с шерсткой то )? понравилось?

Не очень. Но когда дома собака и кошка - шерсть повсюду)

[Andresito]

С шерстью спаниэля Мачо.

И как с шерсткой то )? понравилось?

[Zukru]

Я пила матэ с кокосом,
И с ромашкою пила;
С ананасом и лимоном,
С ложкой красного вина.

Пила с цедрой мандарина,
С ложкой мёда и с лапачо,
С чабрецом пила, с малиной,
С шерстью спаниэля Мачо.

И вприкуску с шоколадом,
И с глотком Пина Колады,
Йербу Матэ я пила!

[Andresito]

Ка-а – чудесный добрый друг,
Наполнен силы ароматом.
В тебе так много всяческих заслуг,
Что люди звут тебя зеленым златом.

Струится жизнь через тебя
Играя зеленью оттенков.
Мерцают искрами огня
Узоры древние на калебаса стенках.

С тобой возможно не спеша,
Проникнуть в  глубину сознанья.
В гармонии с природою дыша,
Коснуться тайны мирозданья.

Спасибо, друг тебе за то,
Что даришь силы, радость, вдохновенье,
По телу разливается тепло
В душе растет умиротворенье.

[Andres]

Amor hasta la muerte

En mis suenos a ti te llamo
Ven conmigo mi querida.
Ahora sabes que te amo
Como a nadie en esta vida.

Quiero oir tu voz de plata,
Besar tus labios sabrosos
Y ver tus ojos que me matan,
Los ojos bellos y hermosos.

Que hago para merecerlo?
Puede ser tu me diras?
Mi diosa,mi divina perla,
No te olvidare jamas!

De tus piecitos tan pequenos
Ya he perdido la razon.
Eres la chica de mis suenos,
La duena de mi corazon.

Diosita mia,que he hecho
Que no tengo miedo a morir
En tu maravilloso pecho?
No quiero tanto mas sufrir!

Que espupida manera
De morir es!Por amor
Bajare el sol a la tierra.
Lo sera mucho mas mejor.

Eres tu como caramelo
Hasta mas dulce que el amor,
Como estrella en el cielo.
Dame un poco de calor.

Mi estrellita pequenita,
Soy todo solo para ti.
Mi morenita muy bonita,
Siente el amor que yo senti.

Siempre me alegrare de verte,
Dentro de mi alma viviras,
Te amare hasta la muerte.
Y que me queda?Nada mas.


© Copyright: Андрей Иванусь, 2012