Jesper

[Cebador]

Jesper despalada (sin palo) прем'єра:

[Сергей]

Попався мені у Криворізькому магазині  Jesper .  Узяв спробувати, бо навіть тут дуже мало інфи про нього, і тій вже майже 9 років.
Запах сухої трави - ледве відчутний, але дуже приємний (уютний).
А у решті - класична класика.)  Трохи є і гірчинка, і кислинка і сінно/древесні нотки у післясмаку..
Коротше - спокійна, поважна, класична травичка.

[DIaMONd88]

Говоря о вкусе, вспоминается ранняя Натура, Круз де Мальта и Краус органик (2006-2008гг)
[...]
В целом действительно "обычная трава", но точно так же, как и "обычный" Риос и "обычная" Обера - эталон без вычурности, золотой стандарт классики  

Огляд аж дійсно передає транкіллу, яка його супроводжувала

Однак, чесно кажучи, раптова зміна твоєї колонки "yerba favorita" тоді, ще два місяці тому, мене трохи здивувала. Здивування викликало те, що марка, яка не має виразних особливостей, так тобі припала до душі. "Хеспер" приємний, спокійний, не посередній, однак, ІМХО, дифірамбів не викликає. Певно, справді підбір улюбленої марки - річ вельми індивідуальна.  

З. І. Чи можна припустити, що якби на твоїй матеманській поличці зараз були вищезгаданий "Ріос" і "Обера", то вони б потіснили "Хеспер"?
 

[Cebador]

Нарушу сегодня все каноны, правила, шаблоны...особый день, особая трава, особое настроение  

Пусть хоть сто человек скажут "ничего особенного"  , но для меня - это особый продукт  
Особый прежде всего своей природной непосредственностью   Когда йербе пытаются придать "запоминающиеся черты", производители прибегают к разного рода хитростям, чтобы вкус был "особенным" и "узнаваемым" - мы знаем немало тому примеров. В случае с Хеспером, как будто сама природа нанесла его образ солнечным лучом на сухом листе и поставила клеймо "Органик". Да, да вы наверное скажете мы знаем немало органиков и все они пахнут по-разному, одни копчёными фруктами, другие хвоей, а некоторые и рыбой   Говоря о запахе, нельзя не вспомнить "дождливый лес" классического Риоса, какие-то нотки от Обереньи и органического Тукана - т.е. вроде на первый взгляд и нет запаха (бьющего в нос в смысле), а принюхиваешься - и уже расцветает вся потаённая прелесть аромата паддуба парагвайского, как он есть, без каких-либо копчёностей, пряностей или "кофейностей". Это к плюсам, безусловным, как бы моё "обонятельное эго" не взывало к изюминкам - но эталонная точность убеждает в обратном: традиционный органик не "взрывает нос" мощным потоком, а чуть щекочет и ласкает ноздри лёгким лесным ветерком с оттенком полевых цветов  
Говоря о вкусе, вспоминается ранняя Натура, Круз де Мальта и Краус органик (2006-2008гг) он лёгкий, немного сладковатый после первых двух проливок пробивается полутон вишни со сливками (в фоновом оттенке, разумеется), стремительно вымывающийся, но сочный   оставляющий послевкусие зрелого пшеничного колоса (кто жевал, поймёт  ). В целом действительно "обычная трава", но точно так же, как и "обычный" Риос и "обычная" Обера - эталон без вычурности, золотой стандарт классики  

И всё же, постараюсь быть беспристрастным, у неё есть свои недостатки   : быстрая промываемость: на 7й-8й идёт резкий спад вкуса и к 10й уже не остаётся практически ничего от того колоритного вкуса, что был вначале. И в дополнение к этому, как и большинство органиков не любит долго стоять в родной пачке - выдыхается и становится уже "слегка пожелтевшей газетой".

Но тем не менее, моя рука не поднимется снять за это 2 балла - 9/10!
И хорошая намётка на будущие закупки  

[DIaMONd88]

Стояв-стояв пробничок «Jesper'a» від Cebador'а (паперовий стаканчик, загорнутий у харчову плівку) в моїй мате-шафці, і, зрештою, прийшов його зірковий час – потрапив сей вид аргентинки з Місьйонес до моєї калабаси. Спочатку висипав траву на А4, щоб зробити фотки мольєнди (див. прикріплений знімок), а потім – одразу до гарбузика. Жерба якраз умостилася в 2/3 лагенарії.

Мабуть, довго я зволікав, перш, ніж посмакувати «Jesper'ом». Здалося, що трошки вивітрився він у стаканчику (хоча, чого б це? Трава ж була накрита поліетиленом ). Певно, подумав я, «Jesper» просто такий сам по собі. Коротше, виразної ароматичної палітри я в ньому не відчув, хоч і пильно рознюхував. Ні якогось смаженого насіння, ні соковитого зеленотрав'я, ні ще чогось яскравого в жербі мені не розкрилося. Аромат легкий і невиразний. Чимось нагадує «Pajarito» і «La Hoja», однак, знову ж таки, ця трава має значно «тихіший» за своїх колег шлейф, який навіть після намочування особливо не змінюється.

Перші дві промивки зробив швидко (тривали вони приблизно по 30 секунд). Третє і четверте додавання води були довшими. П'яте – знову швидке. Тільки на 6-7 промивці смак став виразним (при тому, що температура води з початку матеювання коливалася в межах 65-70°C). Відчулася незначна густота, але не така, як у «La Hoja». На сьомій промивці зі смаку визирнула легка солодкавість і ніжна терпкість. На 8 стала відчутна тонка кислинка.

Цікаво: трава не виявила жодного барбакуа, гіркоти чи відвертої кислоти. Одразу пригадалися органічні марки (ну, окрім «Тукана» ). Вирішив я глянути на упаковку «Хеспера». Дивно... слово «organica», яке більшість компаній виносить великими літерами на верхівку своїх пачок, на «Хеспері» видніється знизу й ледь помітно.

На 9-й промивці почалося спадання смаку. А на 10-й жерба якось різко перейшла у стан лавадо. Я її потім, правда, ще хвилин 15 потримав, щоб зробити додаткову затяжечку (розуміючи: пробник то на один раз) – трава почала віддавати лавадними гіркотою і зеленогороховістю.

Отже, «Jesper», як на мене, – вельми суавна марка (звик я, схоже, до амарговості «Рози»:)). Післясмак, до речі, має доволі стійкий. Для початківців – саме те. Ефект, мені здалося, ду-у-же м'який. Перші півгодини матеювання і подальший час після церемонії за психофізичними характеристиками були абсолютно збалансованими й урівноваженими.

Виразних комбінацій смаку, про які згадував Cebador, я в «Хеспері» не помітив. Тож він, на мій погляд, доволі однотонний. Певно, треба буде познайомитися з цією жербою ближче. А то якось некоректно: після першого «побачення» з нею роблю висновки. З іншого боку, та ж «Ла Оха» вже на першій «зустрічі» повністю показала себе.

Ну, дегустація буде тоді, коли «Jesper» знову потрапить на наші терена з такої далекої і водночас такої близької провінції Місьйонес.

А поки що моя оцінка для нього 7 із 10.

[DIaMONd88]

Jesper (хеспер) - это просто йербашедевр, бомбезная трава!!!    Такого полигамия оттенков и игру вкусов я наблюдал только в свежей Ауре и не менее свежей Оберенье: тут и васильковое поле и альпийский луг и дедова цветущая вишня в одном флаконе...я кажется знаю, кто скоро заменит поржавевшую и выцветшую за годы отсутствия любимого Цветка Оберы надпись "yerba favorita" в моём профиле 

©Cebador