З дитинства мене тягнуло на всілякі пригоди та гуртки. Перепробував чимало: хокей, греко-римську боротьбу, центр юних натуралістів, художню, музичну й театральну школи. Щодо музики - я вокаліст в репкор, альтернативно-хіп-хоповому гурті (хоч це не єдині напрями музики, на які ми орієнтуємося). А ще захопився плетінням прикрас із мушель. Ну дуже мені подобаються каурі. Ось деякі з моїх робіт (див. прикріплені файли). Перепрошую за якість світлин: фотик зламася, тож останнім часом ділюся знімками з 2-хмегапіксельного мобільника.
Читати? Аякже! З того, що мене приємно вразило за останні 3 роки, можу назвати твори "Євангеліє від Ісуса" і "Перерви в смерті" нобелівського лауреата, португальсьго письменника Жозе Сарамаго. Шкода, але три роки тому він пішов у вічність. Ось цікава цитата з книжки:
"Был тот час, когда утренние сумерки будто пеплом припорашивают весь мир. Иосиф направился к низенькой пристроечке, где было стойло осла, и там справил нужду, с полубессознательным удовольствием слушая, как сильная струя с шумом бьет в солому. Осел, прядая длинными волосатыми ушами, повернул к нему голову - блеснул в полумраке выпуклые глаза - и вновь сунул морду в ясли, ухватывая толстыми чуткими губами остатки корма..."
Евангилие от Иисуса: Роман / Жозе Сарамаго; [пер. с порт. А. Богдановского]. - М.: Эксмо; СПб.: Домино, 2007. - С. 16-17.
Однак таке оригінальне зображення дійсності в романі - не єдине, за що варто читати цю книжку.
Також люблю поезію Ліни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка, верлібри Волта Вітмена, твори Ернеста Хемінгвея... Останнім часом взявся читати твори сучасних українських письменників, наприклад, Оксани Забужко. Прочитав три книжки вокаліста "ТНМК" Фоззі.
І тут до моїх міцних захоплень приєдналося мате. Однак це, дедалі сильніше відчуваю, стиль життя, а не маленьке швидкоплинне хобі
До речі, раз мова зайшла про рукопашку, є запитання до Себадора
Когда-то (лет 5 назад) занимался рукопашным боем в киевском клубе "Гермес"
Мені розповідали, що в цьому гефесті не розвивають особистість, а роблять злісного забіяку. Приходиш ти туди, тобі нічого не пояснюють, а лупцюють. Так відбувається перше заняття, друге. І людина, яка туди приходить, просто стає злою і намагається хоч якось відбитися. Це правда?