Взагалі-то, інформації про смак
«Маньяніти» від
nigilist'а – обмаль. Як, до речі, головно і в інших його постах та відео. Хоча, чого дивуватися. Користувач сам прямо заявляє, що смак жерби його мало цікавить.
Єдине, що матемани дізнаються від нього про смак
«Маньяніти»:
Сладость нектара луговых цветов.
про аромат:
Пряный, пряный сладко. И явно выраженный, сильный.
Із початковою фразою
Віталія погоджуюся. Шкода, що мені випало лише раз спробувати цю траву в
Cebador'а. Одначе, мате з неї пився тоді в фоновому режимі, тож на смакових і ароматних особливостях я до пуття не зосередився. А пробник мені б ніхто не дав, оскільки залишки цієї трави чекали на клубне засідання.
До дегустації
Віталіка чіплятися не буду. Усе-таки, він новенький у наших рядах. Єдине, що хотілося б уточнити:
«Поднимает в воздух, но не так, так Федерико». Про що тут ішлося? У цього Федора, як на мене, узагалі нульова енергетична дія.
А от
nigilist'у варто вже замислитися про професійніші дегустаційні відгуки.
Тепер
Cebador. Ти кажеш, що
«Маньяніту» в Європі не побачиш, і:
В принципе, это не удивительно, потому что продукт очень достойного качества.
Хоч сказати, що у «непросвітлену» Європу «Лас Маріас» відправляє гіршу жербу, аніж для ґрінґо?
І що це за «Юнаен»? Це ти про «Уніон»?
А в цілому – твоя дегустація гарна.
Я аж ніби пригадав щось із тих своїх фонових вражень.