Путешествуем с мате

[Se1art]

Вот и лето пролетело, все осталось позади, но мы-то знаем... ЛУЧШЕЕ , конечно, ВПЕРЕДИ 
В Будапеште не удалось закупиться йербой, ибо за пару месяцев все что было на фотках разобрали местные матеманы и с полки на меня сиротливо смотрели пары пачек канариса и росамонте.
Как и обещал потихоньку выкладываю фото на своей страничке в ВК:
https://vk.com/album100236171_201945620

[DIaMONd88]

Мої мандри з калабасою. На перших чотирьох фото - мис Каво Греко, розташований між кіпрськими містами Айя-Напою і Протарасом. Четверта світлина знята на "Ніссі Біч", котрий займає дев'яте місце серед найкращих європейських пляжів>>.

P. S. Тепер ніхто не скаже, що на Кіпрі не знають про мате. Резиденти клубу Cebador і DIaMONd88 принесли наш улюблений напій на цей мальовничий середземноморський острів

P. P. S. Насправді, дивно, що там усі ще не ходять з калабасами. Від Кіпру до Сирії та Лівану якихось 120 км.

[Drinker]

архивная, но всё-равно красиво

[Se1art]

Чур меня! Будут фотки, дайте до дома, йербы и компа добраться! Крайне неудобно телефоном для этих дел пользоваться.
З.ы. западная Европа отстой, Балканы рулят!
З.з.ы. единственное место за путешествие где видел в продаже мате - индийский магазин, Будапешт. Прикуплю наверное пачку buendio по отъезду.

[Drinker]

Не придумал лучше места где написать эти строки..
Путешествую без мате уже порядка 50 дней по Европе и Балканам , посещены дюжина стран вдвое больше городов. И все без мате. Очень соскучился по любимому напитку. Очень. Порой будучи в хостеле идёшь на кухню и взглядом ищешь заветный калабас и бомбилью и не находя их становится весьма тоскливо на душе, но более тоскливо было от того что до мате мне предстоял путь домой через много дней. Сейчас осталась всего неделя до момента когда вновь нополнится мой калабас йербой. Это радует))

Что ж вы всё по Европам ездите, дразнитесь - а хоть бы одну фотку выложили, пускай и без калабаса! Желаем зрелищ! 

[Cebador]

Не придумал лучше места где написать эти строки..
Путешествую без мате уже порядка 50 дней по Европе и Балканам , посещены дюжина стран вдвое больше городов. И все без мате. Очень соскучился по любимому напитку. Очень. Порой будучи в хостеле идёшь на кухню и взглядом ищешь заветный калабас и бомбилью и не находя их становится весьма тоскливо на душе, но более тоскливо было от того что до мате мне предстоял путь домой через много дней. Сейчас осталась всего неделя до момента когда вновь нополнится мой калабас йербой. Это радует))

Тримайся, матемане! З іншого боку, тут є й позитивний момент: от приїдеш додому й після такого тривалого безжерб'я заново відчуєш смак трави, або ті відтінки її смаку, які до цього не помічав. За таких умов добре писати дегустаційні огляди.

И главное, возвращение домой - как правило грустный момент в таких ситуациях, окрасится пёстрым разноцветьем от предвкушения свежезаправленной йербы 
Есть позитив, однозначно! А вообще заметил, что ожидание глотка любимого напитка может делать с организмом чудеса не меньшие, чем собственно сама йерба, бывало часами яростно работал на палящем солнце, думая о том, как вечерком заправлю калабасик - и работа шла очень резво 

[DIaMONd88]

Не придумал лучше места где написать эти строки..
Путешествую без мате уже порядка 50 дней по Европе и Балканам , посещены дюжина стран вдвое больше городов. И все без мате. Очень соскучился по любимому напитку. Очень. Порой будучи в хостеле идёшь на кухню и взглядом ищешь заветный калабас и бомбилью и не находя их становится весьма тоскливо на душе, но более тоскливо было от того что до мате мне предстоял путь домой через много дней. Сейчас осталась всего неделя до момента когда вновь нополнится мой калабас йербой. Это радует))

Тримайся, матемане! З іншого боку, тут є й позитивний момент: от приїдеш додому й після такого тривалого безжерб'я заново відчуєш смак трави, або ті відтінки її смаку, які до цього не помічав. За таких умов добре писати дегустаційні огляди.

[Se1art]

Не придумал лучше места где написать эти строки..
Путешествую без мате уже порядка 50 дней по Европе и Балканам , посещены дюжина стран вдвое больше городов. И все без мате. Очень соскучился по любимому напитку. Очень. Порой будучи в хостеле идёшь на кухню и взглядом ищешь заветный калабас и бомбилью и не находя их становится весьма тоскливо на душе, но более тоскливо было от того что до мате мне предстоял путь домой через много дней. Сейчас осталась всего неделя до момента когда вновь нополнится мой калабас йербой. Это радует))

[Drinker]

Десять днів без жерби і матефоруму... Геть просохлі калабаси вже почали "сохнути" за травою... А все тому, друзі, що весь цей час я був у євротурі Термос і матеро з собою не прихопив, тож, на жаль, не поділюся фотками а-ля "я з калабасою" на тлі архітектури Дрездена, Парижа й Амстердама. Зате в двох із цих міст я цікавився наявністю падуба парагвайського. Правда, не через інтернет-магазини, а так, емпіричним шляхом. І що б ви думали? Коли в аргентинському ресторані в центрі Амстердама я запитав: "Do you make mate?" і "Where can I buy yerba in the city?", один із офіціантів узагалі не знав, про який напій ідеться, а інший, схоже, індіанець, сказав, що жерба в них не продається й шукайте її, мовляв, у спеціалізованих магазинах.

Вже в місті романтики й закоханих, Парижі, коли я підіймався на Монмартр, біля одного з чайних магазинчиків побачив калабасу з бомбіжею. Ну, думаю, оце так! Витрачу дорогоцінну екскурсійну хвилинку, але запитаю про жербу. На моє розчарування, тітонька запропонувала лише розсипне сіно. Трави в пачках, за її словами, в магазині не було.

Історія більше пасує до теми: "У пошуках мате за кордоном", а не "Мандруємо з мате", однак, гадаю, комусь мої спостереження були цікавими.

Нарешті ця мить... Я вдома. Щойно заправив гарбузика й насолоджуюся...

Було б чудово подивитись фото, хоч і без мате 
Сам поки що не можу дозволити собі євро-прогулянку, принаймні цього року 

[Se1art]

Десять днів без жерби і матефоруму... Геть просохлі калабаси вже почали "сохнути" за травою... А все тому, друзі, що весь цей час я був у євротурі

О, спасибо! а то собрался выезжать в конце июня по европам и откровенно заморочился что сделать - брать с собой или затариться уже там. Видимо вопрос разрешился)

[Cebador]

Десять днів без жерби і матефоруму... Геть просохлі калабаси вже почали "сохнути" за травою... А все тому, друзі, що весь цей час я був у євротурі Термос і матеро з собою не прихопив, тож, на жаль, не поділюся фотками а-ля "я з калабасою" на тлі архітектури Дрездена, Парижа й Амстердама. Зате в двох із цих міст я цікавився наявністю падуба парагвайського. Правда, не через інтернет-магазини, а так, емпіричним шляхом. І що б ви думали? Коли в аргентинському ресторані в центрі Амстердама я запитав: "Do you make mate?" і "Where can I buy yerba in the city?", один із офіціантів узагалі не знав, про який напій ідеться, а інший, схоже, індіанець, сказав, що жерба в них не продається й шукайте її, мовляв, у спеціалізованих магазинах.

Вже в місті романтики й закоханих, Парижі, коли я підіймався на Монмартр, біля одного з чайних магазинчиків побачив калабасу з бомбіжею. Ну, думаю, оце так! Витрачу дорогоцінну екскурсійну хвилинку, але запитаю про жербу. На моє розчарування, тітонька запропонувала лише розсипне сіно. Трави в пачках, за її словами, в магазині не було.

Історія більше пасує до теми: "У пошуках мате за кордоном", а не "Мандруємо з мате", однак, гадаю, комусь мої спостереження були цікавими.

Нарешті ця мить... Я вдома. Щойно заправив гарбузика й насолоджуюся...

Чого ж було не взяти? Я свого часу через Бориспіль і три кордони провозив (серед них австрійський - один із самих суворих).  Певна річ, якщо везеш декілька кіло - то митники можуть зацікавитись...а якщо декількасот грам для себе - то в чому питання? Вони ж не повні телепні щоб не відрізнити мате на "смак/колір/запах" навіть без лабораторних досліджень.

Здорово! Но о путешествиях "без матэ" вроде как в оффтопик к "моим заметкам"

А так якось недолуго... якби ще з фото, хоч і без мате, можна було б віднести до теми>> а так з посту якийсь напівфабрикат вийшов 

[DIaMONd88]

Десять днів без жерби і матефоруму... Геть просохлі калабаси вже почали "сохнути" за травою... А все тому, друзі, що весь цей час я був у євротурі Термос і матеро з собою не прихопив, тож, на жаль, не поділюся фотками а-ля "я з калабасою" на тлі архітектури Дрездена, Парижа й Амстердама. Зате в двох із цих міст я цікавився наявністю падуба парагвайського. Правда, не через інтернет-магазини, а так, емпіричним шляхом. І що б ви думали? Коли в аргентинському ресторані в центрі Амстердама я запитав: "Do you make mate?" і "Where can I buy yerba in the city?", один із офіціантів узагалі не знав, про який напій ідеться, а інший, схоже, індіанець, сказав, що жерба в них не продається й шукайте її, мовляв, у спеціалізованих магазинах.

Вже в місті романтики й закоханих, Парижі, коли я підіймався на Монмартр, біля одного з чайних магазинчиків побачив калабасу з бомбіжею. Ну, думаю, оце так! Витрачу дорогоцінну екскурсійну хвилинку, але запитаю про жербу. На моє розчарування, тітонька запропонувала лише розсипне сіно. Трави в пачках, за її словами, в магазині не було.

Історія більше пасує до теми: "У пошуках мате за кордоном", а не "Мандруємо з мате", однак, гадаю, комусь мої спостереження були цікавими.

Нарешті ця мить... Я вдома. Щойно заправив гарбузика й насолоджуюся...

[Cebador]

Очередной маршрут выходного дня пройден. Место действия: Липецкая область, Задонский район, Кудыкина гора, Русанов ручей и безымянный родник р. Дон

Спасибо, Тём! Особенно последние 2 фотки погрели душу 

[Se1art]

Очередной маршрут выходного дня пройден. Место действия: Липецкая область, Задонский район, Кудыкина гора, Русанов ручей и безымянный родник р. Дон

[DIaMONd88]

З facebook.com

Isidora Ureta (Tita) поширює альбом від Yerba Mate Doña Javiera У Guadeloupe

Красиво, конечно, ничего не скажешь...и всё же хотелось бы в этой теме хоть иногда видеть фото/видеоотчёты о путешествиях наших сподвижников, ведь для этой цели она изначально и создавалась!  

Однозначно. Але коли плануєш взяти із собою улюблену жербу та поїхати, скажімо, в євротур, то одразу згадуєш ось цю>> тему.