Canarias

[Станислав]

Очень понравился Канариас Серена 
Открытие года для меня.
Приятная легкая горчинка лайма, кислинка маракуйя, мощный бодрящий эффект лучшей уругвайской йербы мелкого помола, и релакс от мелиссы. Баланс вкуса, свежести и хорошего настроения.
Лучше раскрывается при температуре 70*С.
Вначале играет лайм, потом присоединяется маракуйя и неизменно обязательный стержень сильной йербы.
Вкус держит дольше обычного канариаса.
Минусы - мелкий помол и большое количество пыли, не хватает коптильно-древесно-ореховых ноток, не на каждый день.

Вкус 7/10
Эффект 10/10
Послевкусие 7/10
Общие впечатления - 8/10

[bananashop]

И я попробовал желтый Canarias. Обнаружил немалое сходство вкуса с Don Lucas и La Hoja, особенно с последней маркой. (растет йерба видимо в одном регионе). Тем не менее, в этом случае я предпочту пить аргентинские марки. Более выражен у них вкус, что-ли.

точняк-сказано верно, похож на  Don Lucas, но пить тяжелее,нужна ложка. Все уругвайки приближены к деспаладе и довольно крепки. Вкус ммаловыразителен.

[DIaMONd88]

Canarias: дубль №2

Дитя двох країн, яке народилося в Бразилії, а виросло в Уругваї, сьогодні купається в моєму поронго. Мив я його водою близько 60 градусів. Такою була чергова спроба розпробувати цю траву й описати її ароматичні та смакові особливості.

Отже, ділюся тим, що я розпізнав чітко, а також тим, що мені привиділося.

Для початку, хочу зазначити, що запах і смак цієї єрво-жерби видався мені доволі прямим і однотонним, я б навіть сказав одноманітним. Бо він не виринає з палітри різних асоціацій, а сприймається, як однорідна суміш цих асоціацій.

Запах: найчіткіші порівняння – пшеничні гостюки в літній день із рафінованим (позбавленим густоти, вивітреним) ароматом соснового зруба. До цього додаються солодкаві ноти ромашково-волошкового чаю (теж вивітрені).

Смак: чимось нагадує чай із кори (можливо, лапачо, а може, із іншого дерева) із ледь вловним грибним чи то вогким болотяним присмаком. Присутня сигарна гірчинка, яка в післясмакові нагадує салатний лист, або лист кульбаби (але точно не полин). Гічинка не амаргова, середня, комфортна вже з перших доливань (може, це я вже просто звик до амарго? ).

Десь на задвірках післясмаку також з'являється щось на кшталт польових квітів і трав, але невиразно. Нагадує трав'яний чай, проте за сonhierbas-тістю до «Ла Охи» не дотягує. Якщо в «Ла Осі» відчуваються реальні квіти, то тут – ніби якийсь екстракт, післясмак одеколону, що випадково потрапив на вуста, чи то хвойного ополіскувача для ротової порожнини, чи то навіть якоїсь лакованої хвої (хвойної смоли) не лякайтеся тільки, хто не пробував «Канарейку» ). Вже після кількох (4–5-ох промивань) відчувається певний медовий присмак (акацієвого меду).

Стосовно схожості смаку на інші марки. Погоджуся, що нагадує «Колон» (недарма асоціації з одеколоном ). Другою найближчою маркою я б назвав «Тарагуй Мольєнда Бразільєна» (у «Канаріасі» теж є такий смажений сприсмак, однак не пересмажений, як у «Тарагуї» позаторішнього зразка). Проте з «Ла Охою», як це зробив один із камрадів у цій темі, я б «Канаріас» не порівнював би. А якщо і порівнював би, то в останню чергу. Квітковість у ньому не така різноманітна й виражена, а притлумлена, однотонна.

Варто зазначити, що матеману не варто забувати про деспаладне мливо цієї марки. Майже повна відсутність гілочок (а ті, що є, занадто тоненькі) може призвести до закупорювання геть і бомбіжі-ложки. Тож треба буде, хто забув, пригадати навички промивання дрібної жерби.

Ще тут згадували про нетривалість цієї марки. Ну, точно випиті порції не рахував, вибачайте, але в 230-мілілітровому поронго з засипкою 2/3 і температурою води в межах 60 градусів, близько 8-ми рівних промивань ця трава витримала. Звісно, довгограючою її не назвеш, але і благенькою в цьому плані теж не охрестиш.

Моя оцінка – 7 із 10. Аромат і смак доволі одноманітний, щоправда суміш його відтінків відрізняє цю марку від аргентинських і парагвайських, і, звісно, робить найближчою до бразильських. Уругвайка, словом, уругвайка! Якби смакове різноманіття та відчутніша тривалість – дав би більше балів.

Щодня мате з такої жерби я не п'ю. Але це не означає, що я зберігаю її для особливих дегустацій, ні. Іноді можна попити заради інтересу, під настрій, але «Канаріас», як на мене, не для щоденного вжитку чи смакувань.

[DIaMONd88]

А каков эффект? Собеседники в аргентинской группе превозносят эту марку в числе очень "ядреных", у меня была пачка давольно давно, сказать, что "вштырило", так после не раз мною помянутой и не к ночи поминаемой синей уругвайки Сары, ничего  больше не рубило до тошноты и тремора.

Михайле, я взагалі стараюся уникати пункту про енергоефект у своїх постах, оскільки дуже рідко помічаю цей самий енергоефект. Частіше мені навіть здається, що взагалі його не помічаю. Можу з упевненістю сказати, що пришвидшеного серцебиття чи якоїсь надмірної бадьорості ні під час матеювання з Канарейкою, ні через дві-три години після, я не помічав.

[Михаил Георгиевич]

Оксамитова на дотик жерба

А смак, до якого мені ще потрібно дібрати словесне обрамлення, подобається. Не так, щоб на 10 балів, але за рахунок оригінальності він уміє зацікавити та насолодити.

А каков эффект? Собеседники в аргентинской группе превозносят эту марку в числе очень "ядреных", у меня была пачка давольно давно, сказать, что "вштырило", так после не раз мною помянутой и не к ночи поминаемой синей уругвайки Сары, ничего  больше не рубило до тошноты и тремора.

[DIaMONd88]

Оксамитова на дотик жерба

Вже випив майже півпачки «Canarias'а», а досі не написав розгорнутого дегустаційного огляду про неї. Певно, здійсню це трохи згодом. Річ у тім, що смак цього уругвайця має особливість, яка відрізняє його від аргентинської та парагвайської жерби. Як її вичерпно описати, я ще не знаю. Ті, кому випадала нагода пити мате з цієї трави, зрозуміють, про що я. А як же бути з тими, хто Канарейку ще не пробував?

Ну гаразд, хоч найважливіший показник я омину, коротко розкажу про інші особливості трави, яка потрапила до моєї калабаси.

Почав заливати я її доволі холодною як для мате водою (52°C). Цього було недостатньо, щоб розбудити в цій жербі (майже єрві ) насиченість, тому перші 4 доливання були доволі монотонними. Тут бажаю детальніше зупинитися на мольєнді «Канаріаса».

Трава цього бренду, за винятком поодиноких ворсинок, має доволі деспаладний помел. Вона дрібна, з великою, але не надміру, кількістю пилу. Коли я її струшував жербу в калабасі, то відчув усю її невагомість. Щойно висипана з пачки трава легко, майже безшумно й тактильно непомітно огортала стінки лагенарії. «Вона оксамитова на дотик...», – промовила мені моя долоня.

Коли додав води (засипав до 2/3 калабаси жерби), то кожне з тих чотирьох доливань висмоктувалося за один ковток. Це говорить про неймовірні абсорбаційні властивості «Канаріаса».

Потім я зробив неприйнятне – залив у калабасу майже окріп (ну вже надто холодною видалися попередні 52 градуси).  Швидко випив дві порції (гаряче не було, оскільки ця жерба, як я вже зазначив раніше, добре всмоктує воду, до того ж вона встигла трохи охолонути).

Поки пишу ці рядки, то здійснюю вже десяте доливання. Але говорити про тривалість цієї марки наразі не буду, ураховуючи недотримання дегустаційних порад з самого початку матеювання.

А смак, до якого мені ще потрібно дібрати словесне обрамлення, подобається. Не так, щоб на 10 балів, але за рахунок оригінальності він уміє зацікавити та насолодити.

[DIaMONd88]

Душевна реклама "Канаріаса".

[morgan2000]

И я попробовал желтый Canarias. Обнаружил немалое сходство вкуса с Don Lucas и La Hoja, особенно с последней маркой. (растет йерба видимо в одном регионе). Тем не менее, в этом случае я предпочту пить аргентинские марки. Более выражен у них вкус, что-ли.

[barbudo]

спасибо. но, чесговоря, оказалось сложным сравнить по фото.
словочочетание «деспаладный мелкий помол» обязывает деспалады быть мелкопомеленными. в аманде я этого не увидел. какая йерба для меня является образцом мелкого помола? льняной пипоре.

[Se1art]

Вот такой он:

[barbudo]

а что значит деспаладный мелкий помол? из деспалад я пил только аманду и не скажу, что там мелкий помол. можно выложить фото?

[Se1art]

И вот наконец-то познакомился с Canarias
Открываю килограммовую пачку с остатками ~250 гр. и вижу деспаладный мелкий помол, практически без палок. Сразу же чувствуется аромат сухой йербы - сушёные яблоки, слегка приторный, но очень приятный
Кстати не обратил внимания на рекомендованную на упаковке температуру воды 45° и бухнул традиционные 70°... Мде.. не стоило этого делать - весьма заметно горчило, последующие шесть подливок уже проводил нужной температурой. Хотелось бы отметить, что как-то резко вымывается эта йерба - вот был уверенный сухофруктовый (всё те же сушёные яблоки) тон, и уже на следующей подливке он еле-еле угадывается.
А вот заряд энергии несёт в себе нешуточный   -
пил где-то в 7 утра, но бодрость чувствуется ещё до сих пор, причём по началу чувствовался лёгкий передоз - путались мысли в голове, тело требовало активных действий. Всё же в следующий раз вместо 2\3 засыплю на половину и, думается, будет "то что надо утром"

[Cebador]

При открытии сразу в нос ударил аромат рыбы, прям в точности как у La tranquerra.  канариаса условна

Давай Жги еще

Ну а чего удивляешься, может ему туда на таможне "местные дегустаторы" впопыхах Флореса Традиционного подсыпали? 

[sao007]

При открытии сразу в нос ударил аромат рыбы, прям в точности как у La tranquerra.  канариаса условна

Давай Жги еще

[Станислав]

То ли моя пачка такая, то ли я что-то не понимаю в тонкостях вкуса 

При открытии сразу в нос ударил аромат рыбы, прям в точности как у La tranquerra. Да и вкус далеко не щадящий. Ощущение что ешь мате, а не пьешь. Первые же подливки ударили по желудку а в последствии и по мозгам, так что пришлось закусить пирожком с капустой. Далее мате вел себя более спокойно. Даже что-то  фруктовое чудилось  Наиболее близок по вкусу Colon espessial. Послевкусие приятное сухофруктовое.
Вообще говорить о вкусовых особенностях титанов эффекта не хочется почему-то....больно уж впечатления от энергетического втыка затмевают впечатления от вкуса.
Продолжительность церемонии смерхмаленькая, йерба промывается со скоростью закипания чайника. Хотя если заливать рекомендованной на пачке 40*С водой, то продолжительность будет стандартной. При определенных обстоятельствах (скажем, энергичное утро) - это существенный плюс вкупе с эффектом, безусловно!

итог:
1 Аромат - 5
2 Помол -  5
3 Вкус    - 5
4 Послевкусие - 8
5 Продолжительность - 5
5 Энергетический втык - 10

и всё же средний балл я бы поставил твердую 7ку. Думаю новичков, желающих быстрого кайфа удовольствия, следует именно этой маркой удивлять

зы: искренно надеюсь, что мате во второй половине пачки, по аналогии с транкверрой, не будет вонять рыбой, так что пока вкусовая оценка канариаса условна