йерба очень неординарна и самобытна, я бы даже сказал, что Мета Мате - это отдельная категория (вроде "аргентинки", "парагвайки", "уругвайки", "шимаррона").
Із оригінальністю та позакласифікаційністю
Мета Мате Raw цілком згоден. Так само тішить і обіцяна натуральність цієї трави, за яку з нас і просять стільки грошей. А от із тим, що вона така вже чудова-немовірна, повністю погодитися не можу, тож дифірамби їй не співатиму. Вибачайте, такий уже вердикт моїх смакових рецепторів.
Ви хіба забули дегустаційну реакцію деяких клаберів на другому відтинку матеювання, що тривало до лавадо? Їм відчувся в цій траві неприємний присмак. Дехто навіть сказав про певну огидність.
Можливо, я ще не встиг звикнути до цієї марки. Ну, пам'ятаєте це порівняння: слухаєш пісню раз, і вона тобі не подобається. А потім – удруге, утретє, і композиція стає улюбленою. Певно, до
Мета Мате Raw мені теж іще треба знайти підхід. Ну, там, погратися з температурою води, пропорціями й навіть калабасами (бо кожна калабаса, якщо помічали, має свій присмак).
Можливо, пізніше напишу розгорнутий огляд.