Це ж які неймовірні часи настяли, виявляється. Тепер у нас тут є гуру з великої літери "Г", аксіоматичність тверджень яких "точно" не підлягає сумніву.
І нащо ми на форумі зависаємо, коли достатньо їхню жерба-мантру прочитати?
У вас, кажете, співчуття навернулося? А в мене - рядки Омара Хаяма:
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки -
I бачу, що нічого я не знаю.
-----
Я жизнь отдал наукам. Что с того?
Мир сложен, – я хотел сполна познать его.
И вот я стар и сед. И что я твердо знаю? –
Лишь только то, что я не знаю ничего!