Взагалі-то, інформації про смак 
«Маньяніти» від 
nigilist'а – обмаль. Як, до речі, головно і в інших його постах та відео. Хоча, чого дивуватися. Користувач сам прямо заявляє, що смак жерби його мало цікавить. 
Єдине, що матемани дізнаються від нього про смак 
«Маньяніти»:  
Сладость нектара луговых цветов.
про аромат: 
Пряный, пряный сладко. И явно выраженный, сильный.
 Із початковою фразою 
Віталія погоджуюся. Шкода, що мені випало лише раз спробувати цю траву в 
Cebador'а. Одначе, мате з неї пився тоді в фоновому режимі, тож на смакових і ароматних особливостях я до пуття не зосередився. А пробник мені б ніхто не дав, оскільки залишки цієї трави чекали на клубне засідання. 
 
 До дегустації 
Віталіка чіплятися не буду. Усе-таки, він новенький у наших рядах. Єдине, що хотілося б уточнити: 
«Поднимает в воздух, но не так, так Федерико». Про що тут ішлося? У цього Федора, як на мене, узагалі нульова енергетична дія. 
А от 
nigilist'у варто вже замислитися про професійніші дегустаційні відгуки. 
Тепер 
Cebador. Ти кажеш, що 
«Маньяніту» в Європі не побачиш, і: 
В принципе, это не удивительно, потому что продукт очень достойного качества.
 Хоч сказати, що у «непросвітлену» Європу «Лас Маріас» відправляє гіршу жербу, аніж для ґрінґо? 
І що це за «Юнаен»? Це ти про «Уніон»? 
 
  А в цілому – твоя дегустація гарна. 

 Я аж ніби пригадав щось із тих своїх фонових вражень.